ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 1-11/10
провадження № 51-612зпв18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
розглянув у судовому засіданні заяву захисника Гнатюк Г.І. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд на підставі пункту 2 частини 1 статті 445 КПК Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Апеляційного суду Черкаської області від 25 травня 2010 року та ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 7 грудня 2010 року щодо
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1.
Оскаржені рішення і рух справи
1. Апеляційний суд Черкаської області вироком від 25 травня 2010 року засудив ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених пунктами 6, 9, 13 частини 2 статті 115, частини 4 статті 187, частини 2 статті 190, частини 2 статті 194, частини 3 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК), до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
2. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України (далі - ВСУ) ухвалою від 7 грудня 2010 року змінила вирок апеляційного суду, виключивши з обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на заподіяння ОСОБА_1 значної шкоди потерпілому ОСОБА_2 У решті вирок було залишено без зміни.
3. Захисник Гнатюк Г.І. в інтересах ОСОБА_1 подала до ВСУ заяву про перегляд зазначених судових рішень.
4. Відповідно до пунктів 1, 6 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, заяву передано для розгляду до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - Суд) за правилами глави 33 КПК, що діяли до набрання чинності цим Законом.
5. Ухвалою Суду від 29 січня 2018 року за заявою відкрито провадження.
Доводи, викладені в заяві, та позиції учасників касаційного розгляду
6. Посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 445 КПК, захисник просить переглянути справу з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої КПК, а саме статті 45 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року), що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, скасувати вищезазначені рішення та направити справу на новий розгляд до відповідного суду першої інстанції.
7. Захисник стверджує, що 7 грудня 2010 року ВСУ розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 без участі його захисника попри вимогу статті 45 КПК 1960 року, яка передбачає обовʼязкову участь захисника у справі, якщо санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне увʼязнення.
8. Як на приклади відмінного застосування цієї ж норми права захисник посилається на ряд рішень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в яких цю норму було застосовано при касаційному розгляді справи щодо особи, засудженої за особливо тяжкий злочин, а саме:
- на ухвали ВССУ від 13 квітня [1], 1 червня [2], 6 липня 2017 року [3] у справі № 127/8421/16-к,
- на ухвалу ВССУ від 12 жовтня 2017 року про відмову в задоволенні касаційної скарги прокурора, прийняту на засіданні в присутності захисника, участь якого є обовʼязковою в справі №275/720/15-к. [4]
9. Під час касаційного розгляду Суд за клопотанням захисника долучив до матеріалів провадження копію постанови ВСУ від 23 жовтня 2017 року у провадженні № 5-131кс15 [5], додану до інших рішень, наданих для порівняння.
10. На обґрунтування того, що норма статті 45 КПК 1960 року застосовується до касаційного розгляду, захисник посилається на ряд рішень Європейського суду з прав людини, у яких проведення касаційного розгляду без участі захисника, участь якого є обовʼязковою за законом, визнано порушенням статті 6 Конвенції.
11. Крім того, захисник указує на порушення під час розслідування справи статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме на те, що ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 було піддано катуванню працівниками міліції з метою отримання доказів винуватості засудженого. За твердженнями захисника, за скаргами про катування не було проведено ефективного розслідування, а викривальні показання ОСОБА_3 були покладені в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_1
12. Під час касаційного розгляду засуджений підтримав заяву свого захисника.
13. Прокурор заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на те, що заяву подано з пропуском встановленого законом строку, рішення касаційної інстанції, постановлені за правилами КПК 2012 року не можуть порівнюватися з рішеннями, які приймалися за КПК 1960 року, а також на те, що підстава для перегляду, передбачена пунктом 2 частини 1 статті 445 КПК, може застосовуватися лише до рішень суду касаційної інстанції, постановлених не раніше 28 березня 2015 року, коли зміни до КПК, що передбачали таку підставу, набули чинності.
Мотиви Суду
14. Згідно зі статтею 444 КПК Суд переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно на підставах і в порядку, які встановлено цим Кодексом.
15. Для розгляду питання, що порушує захисник у заяві, Суд має порівняти висновки суду касаційної інстанції про застосування норми права, передбаченої КПК, в оскарженому рішенні з висновками про застосування тієї самої норми права у рішеннях, наданих для порівняння.
16. Однак у цьому кримінальному провадженні Суд позбавлений повноважень переглянути оскаржуване рішення суду касаційної інстанції від 7 грудня 2010 року на підставі, передбаченій пунктом 2 частини 1 статті 445 КПК у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон № 192-VIII) та дати свій висновок щодо порушеного у заяві питання з огляду на таке.