Постанова
Іменем України
19 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 495/5261/16-ц
провадження № 61-370св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Мартєва С. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року у складі суддів: Кравця Ю.І, Журавльова О.Г., КомлевоїО.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Білгород-Дністровський РЕМ публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго",
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася з позовом, в якому просила суд визнати незаконним наказ № 19-к від 13 травня 2016 року, скасувати наказ № 19-к від 13 травня 2016 року, поновити її на роботі в Білгород- Дністровському РЕМ ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на посаді контролера енергонагляду 1-ої категорії лінійні контролери групи по роботі з побутовими споживачами, стягнути з Білгород-Дністровського РЕМ ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 30 051 грн 70 коп., стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 тис. грн, мотивуючи свої вимоги тим, що з 02 липня 2007 року по 16 травня 2016 року вона працювала в Білгород-Дністровському РЕМ ВАТ "Одесаобленерго" (з 25 квітня 2013 року перейменовано на ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерого") контролером енергонагляду 1 групи кваліфікації групи по роботі з побутовими споживачами. Стаж роботи у компанії склав 9 років 10 місяців.
16 березня 2016 року її ознайомлено з наказом № 475-к від 15 березня 2016 року про позапланове скорочення посади та 16 травня 2016 року звільнено з займаної посади наказом № 19-к від 13 травня 2016 року у звʼязку із скороченням чисельності штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).
Разом з тим, трудову книжку за місцем роботи при звільненні 16 травня 2016 року їй не видали, письмову заяву про видачу трудової книжки та наказу про звільнення відмовились реєструвати в канцелярії Білгород- Дністровського РЕМ, у звʼязку із чим вона була змушена посилати заяву поштою та отримала трудову книжку 07 червня 2016 року у відділі кадрів ПАТ "Одесаобленерго" у м. Одесі; копію наказу про звільнення вона за повторним зверненням отримала 18 червня 2016 року.
Зазначала, що наказ № 19-к від 13 травня 2016 року Білгород-Дністровського РЕМ "Одесаобленерго" про припинення трудового договору є незаконним та необґрунтованим з тих підстав, що її з наказом не ознайомили, копію списку запропонованих вакантних посад для переведення за неодноразовим зверненням вона змогла отримати лише після звільнення 25 червня 2016 року; відповідачем не надано інформації щодо обґрунтування підстав скорочення чисельності штату працівників, а серед наданих для ознайомлення вакантних посад для переведення по Білгород-Дністровському РЕМ була запропонована лише одна посада на умовах, які погіршували її становище як працівника; відповідач при звільненні не врахував її переважне право на залишення на роботі; в наказі № 19-к від 13 травня 2016 року та доданих до нього актах про відмову від підпису наказу від 13 травня 2016 року та 16 травня 2015 року відсутня резолюція погодження представника профспілкової організації чи будь-які інші документи, які б підтверджували згоду профспілкової організації на звільнення.
Також зазначала, що незаконні дії Білгород-Дністровського РЕМ ПАТ "Одесаобленерго" завдали їй значних душевних страждань, моральну шкоду оцінила у 50 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушень трудового законодавства при звільненні ОСОБА_4 не допущено, а тому відсутні підстави для скасування наказів керівника підприємства, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й моральної шкоди. Крім того, погодження від профспілкової організації на звільнення ОСОБА_4 за пунктом першим статті 40 КЗпП України отримано адміністрацією ПАТ "Одесаобленерго" у встановленому порядку, тому позивач звільнена на законній підставі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та встановивши обставини у справі, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивача звільнено законно, при цьому дотримано вимоги трудового законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У січні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не перевірялось, чи дійсно на підприємстві проводилась реорганізація, чи мала вона обґрунтування. У наказі від 12 березня 2016 року № 163-Т йдеться про "оптимізацію чисельності персоналу компанії", що взагалі не передбачено в законодавстві України. Також з доказів відповідача не можна зрозуміти, що саме було скорочено - чисельність працівників чи штатні одиниці. Крім того, апеляційний суд не перевіряв докази, надані відповідачем в суді першої інстанції, на належність і допустимість.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.