Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 727/2955/18
провадження № 61-140св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Чернівецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11,
третя особа - профспілковий комітет Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 липня 2018 року у складі судді Семенка О. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Одинака О. О., Половінкіної Н. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ від 01 березня 2018 року № 09 Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 про звільнення його з роботи, поновити його на посаді заступника директора з адміністративно - господарської роботи Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 березня 2018 року до дня ухвалення рішення у справі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 31 січня 2017 року він працював у Чернівецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 11 заступником директора з адміністративно-господарської роботи.
Наказом від 01 березня 2018 року № 09 звільнений з посади відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України за прогул. Підставою звільнення є акт від 01 березня 2018 року, яким встановлено факт відсутності його на роботі без поважних причин 26 лютого 2018 року.
Вважає своє звільнення незаконним та проведеним із порушенням вимог трудового законодавства, зокрема, статті 43, частини третьої статті 149 КЗпП України. Прогул без поважних причин ним не допускався.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем дотримано процедуру та вимоги закону при звільненні позивача за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 липня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Як доказ його відсутності на робочому місці 26 лютого 2018 року суди взяли до уваги табель обліку робочого часу, форма та зміст якого не відповідають встановленій законодавством формі, у звʼязку з чим неможливо достовірно встановити причини відсутності на робочому місці у цей день.
Профспілковий комітет мотивував свою згоду на звільнення з роботи не фактом його відсутності на робочому місці без поважних причин 26 лютого 2018 року, а грубим порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку.
Крім того, суди не врахували норми статті 149 КЗпП України, згідно з якою при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. При обранні такого виду стягнення як звільнення відповідач не взяв до уваги його попередню роботу, яку він здійснював на високому рівні і будь-яких зауважень зі сторони дирекції школи не мав.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Чернівецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 та профспілковий комітет Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 подали відзиви, у яких просять залишити без змін оскаржувані судові рішення як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11, третя особа - профспілковий комітет Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11, про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та витребувано справу з Шевченківського районного суду міста Чернівці.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій встановили, що з 31 січня 2017 року ОСОБА_4 перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи.
Згідно з табелем обліку робочого часу за лютий 2018 року, ОСОБА_4 був відсутній на роботі 26 лютого 2018 року та відмовився надати пояснення з цього приводу, що засвідчено актом від 01 березня 2018 року.
01 березня 2018 року профспілковий комітет Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 провів засідання за участю позивача, який, у свою чергу, не навів поважних причин відсутності на роботі 26 лютого 2018 року, та надав дозвіл на його звільнення за прогул.
Наказом директора Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 від 01 березня 2018 року № 09 позивача звільнено з роботи за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України. Підставою звільнення є акт від 01 березня 2018 року, яким встановлено факт відсутності на роботі без поважних причин ОСОБА_4 26 лютого 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.