Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 522/8663/16-ц
провадження № 61-2044св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 і Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" в особі філії "Інфоксводоканал" на рішення Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - ТОВ "Інфокс"), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобовʼязати відповідача опломбувати водомір, що встановлений за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до складеного відповідачем акта № 25 від 13 лютого 2015 року, попередити відповідача про припинення погроз щодо відключення води за вказаною адресою, та зʼясувати обставини, на підставі яких відповідач нарахував позивачу борг за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі понад 6 500,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2017 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач відмовився проводити роботи з монтажу колодязя із запірною арматурою за власний рахунок, у звʼязку з чим роботи з установки водомірного вузла за вказаною адресою, передбачені розробленим відповідачем проектом, не виконано. Позовні вимоги щодо погроз зі сторони відповідача щодо відключення будинку позивача від централізованої системи водопостачання та водовідведення є недоведеними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2017 року скасовано в частині відмови у зобовʼязанні відповідача підключити та опломбувати водомір та надалі проводити розрахунок за спожиту воду за показниками лічильника.
Ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Зобовʼязано ТОВ "Інфокс" підключити та опломбувати водомір по вул. Єнісейській, 2 у м. Одесі і у подальшому здійснювати розрахунок за спожиту воду відповідно до показів приладу обліку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що представником відповідача не надано переконливих доказів того, що підʼєднання водомірного вузла можливо лише з вулиці Вільямса, тобто здійснення позивачем значних витрат за прокладення водопровідної труби та будівництво колодязя із запірною арматурою на значній відстані від його будинку викликано необхідністю, невиконання цієї умови може спричинити для відповідача або самого позивача негативні наслідки.Відмова позивачу у підʼєднанні та опломбуванні водоміра, а, відповідно, і здійснення обліку спожитої води за показами водоміра істотно порушує права позивача та вимоги статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Будучи монополістом із постачання у місті питної води, відповідач позбавляє сімʼю позивача нормального існування через відсутність можливості користування питною водою в обсязі, потрібному для задоволення життєво необхідних потреб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 грудня 2017 року ТОВ "Інфокс" звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить рішення Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року в частині позову щодо зобовʼязання ТОВ "Інфокс" підключити та опломбувати водомір та надалі проводити розрахунок за спожиту воду згідно з показами приладу обліку скасувати, ухвалити нове рішення, яким у цій частині позову відмовити. В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.
07 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року звернувся ОСОБА_3, просить скасувати борг за раніше надані послуги ТОВ "Інфокс", зобовʼязати відповідача переробити проект, який йому вручено 16 березня 2017 року в Приморському районному суді м. Одеси, відповідно до рішення Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року в частині опломбування лічильника.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за касаційною скаргою ТОВ "Інфокс" у вказаній справі відкрито касаційне провадження.
15 січня 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
22 січня 2017 року ухвалою Верховного Суду у цій справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3
06 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з пʼяти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи ТОВ "Інфокс", викладені у касаційній скарзі
У касаційній скарзі ТОВ "Інфокс" зазначено, що апеляційним судом неповно зʼясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Відповідач не проектував вартість монтажу водоміра, а лише за заявою позивача виготовив проект водомірного вузла. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що при проектуванні вартості монтажу водоміра згідно з оплаченою позивачем вартістю робіт та комплектуючих, не розраховано і включено до оплати вартість монтажу колодязя із запірною арматурою та водопроводу від вул. Єнісейської до вул. Вільямса на відстані приблизно 25 метрів відповідно до наданого проекту від домоволодіння позивача і до місця "сліпої врізки", у тому числі і через вулицю Вільямса. Послуги з монтажу водолічильника є платними. Посилаючись на положення статті 309 ЦПК України 2004 року, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, апеляційним судом не зазначено, які саме висновки суду не відповідають обставинам справи. При ухваленні рішення щодо зобовʼязання відповідача підключити та опломбувати водомір і надалі проводити розрахунок за спожиту воду згідно з показами лічильника, суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, адже позивач не просив суд зобовʼязати відвідача надалі проводити розрахунок за спожиту воду згідно з показами лічильника. Законодавством не передбачено захист прав та інтересів на майбутнє. Зобовʼязавши відповідача підключити та опломбувати водомір, апеляційним судом неправильно витлумачено пункт 5.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки зазначеним пунктом передбачено, що ці роботи є платними та здійснюються за рахунок споживачів. Посилання суду апеляційної інстанції на статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є неправильним, оскільки предмет регулювання цієї статті не стосується предмету спору.
Доводи ОСОБА_3, викладені у запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Інфокс"
У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Інфокс" ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, визнати недійсним проект встановлення водомірного вузла за адресою: АДРЕСА_1 на приватний будинок позивача та зобовʼязати ТОВ "Інфокс" виконати проект згідно з рішенням Апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2017 року, опломбувати водомір, встановлений в огорожі позивача. Зобовʼязати ТОВ "Інфокс" припинити погрожувати родині позивача відключити воду.
Вказані заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що правова позиція відповідача по суті спору є такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності та особистого життя.
Доводи ОСОБА_3, викладені у касаційній скарзі
У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що не погоджується із судовим рішенням апеляційної інстанції в частині нескасування нарахованого боргу за воду.
Доводи ТОВ "Інфокс", викладені у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 ТОВ "Інфокс" просить рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у позові позивача щодо відміни або значного зменшення боргу за воду залишити без змін, касаційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач у касаційній скарзі не зазначив, у чому саме полягає неправильне застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. У прохальній частині скарги позивач зазначив позовні вимоги, які раніше не заявляв у справі. Пояснення відповідача щодо розрахунку суми боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 травня 2011 року до 31 жовтня 2016 року детально досліджено судом, за результатами чого судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване рішення про відмову у позові, яке апеляційний суд залишив без змін в цій частині.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1, є споживачем послуг водопостачання за вказаною адресою, і нарахування за ці послуги здійснюється за особовим рахунком НОМЕР_1, відкритим відповідачем на імʼя позивача. Нарахування здійснюється на підставі укладеного сторонами договору на послуги водопостачання № 17783 від 09 жовтня 2009 року, згідно з нормативами (нормами) споживання із розрахунку па пʼятьох зареєстрованих осіб з урахуванням площі поливу 188 кв. м та відповідно до чинних тарифів.
У період з 01 січня 2012 року до 30 квітня 2016 року відповідач здійснював нарахування позивачу за вказані послуги з урахуванням пільги у розмірі 50% "Багатодітні сімʼї".
З 01 травня 2016 року пільга у розмірі 50 % "Багатодітні сімʼї" при нарахуванні відповідачем позивачу оплати за надані послуги не враховувалась, оскільки позивачу призначено субсидію з 01 травня 2016 року до 31 грудня 2016 року.
13 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою на виготовлення проекту встановлення водомірного вузла за адресою: АДРЕСА_1, та на підставі цієї заяви позивачем отримані: рахунок № ЦР-0000062 від 16 квітня 2015 року на 440,00 грн за обстеження та проектування місця встановлення водомірного вузла, та рахунок № ПС?0000246 від 16 лютого 2015 року на 360,00 грн за розгляд проекту водомірного вузла (узгодження), які були оплачені позивачем 26 лютого 2015 року.
05 травня 2015 року інженером-проектувальником відділу проектування Департаменту комерційної діяльності ТОВ "Інфоркс" виконано обстеження обʼєкта за адресою: АДРЕСА_1, під час якого встановлено, що на водопровідній мережі позивача, у точці підключення до вуличної мережі водопроводу, відсутній колодязь з запірною арматурою, який повинний бути розташований згідно з пунктом 12.30 Державних будівельних норм України ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання, зовнішні мережі та споруди", а також згідно з вимогами Управління "Водозбут", що зафіксовано відповідним актом обстеження обʼєкта від 05 березня 2015 року.
Інженер-проектувальник проінформував позивача, що для розробки та узгодження проекту встановлення водомірного вузла потрібно виконати цілий комплекс робіт з монтажу колодязя з запірною арматурою з вул. Вільямса у м. Одесі від місця "сліпої врізки" за рахунок заявника.
При проектуванні вартості монтажу водоміра відповідно до оплаченої позивачем вартості робіт та комплектуючих не було розраховано і включено до оплати вартість монтажу колодязя із запірною арматурою та водопроводу від вул. Єнісейської до вул. Вільямса на відстані приблизно 25 метрів, згідно з наданим проектом від домоволодіння позивача і до місця "сліпої врізки", у тому числі і через вулицю Вільямса.
Орієнтовна вартість монтажу колодязя із запірною арматурою та водопроводу від вул. Єнісейської до вул. Вільямса на відстані приблизно 25 метрів, згідно з наданим проектом від домоволодіння позивача і до місця "сліпої врізки", у тому числі і через вулицю Вільямса, становить приблизно 80 000, 00 грн.
Судами встановлено, що позивач є інвалідом другої групи з дитинства та багатодітним батьком. На його утриманні знаходиться троє дітей. Сімʼя перебуває на обліку як малозабезпечена та періодично отримує державну матеріальну допомогу на оплату комунальних послуг.
Апеляційним судом, також встановлено, що за умови оплати водокористування залежно від кількості членів сімʼї та площі земельної ділянки у сезон поливу, оплата складає у середньому 376,91 грн, в той час як фактичне використання сімʼєю води складає приблизно 12 куб. м за місяць, вартість якої 87,96 грн, що підтверджується актами, складеними органом самоорганізації населення комітету мікрорайону "Золотий берег" 08 квітня 2017 року та 06 травня 2017 року, що майже у чотири рази менше розрахованої плати без приладу обліку, і становить для багатодітної родини надмірний тягар.