Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 507/1084/17
провадження № 61-35730св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне підприємство "Комуна",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства "Комуна" на постанову апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дрішлюка А. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного підприємства "Комуна" (далі - ПП "Комуна") про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що 14 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП "Комуна" було укладено два договори земельних ділянок, які належать їй на праві приватної власності на підставі державного акту серії № 264728 від 10 серпня 2005 року, терміном на 49 років. В указаному договорі були прописані умови розрахунку.
22 лютого 2013 року ОСОБА_1 захворіла та потрапила до Любашівської районної лікарні з діагнозом: церебральний атеросклероз з гіпертонією, дискуляторна енцелофалопатія 2 ст. цефалічний, астеноневротичний синдром, де 28 лютого 2013 року вона нібито-то із керівником ПП "Комуна" підписали додаткову угоду, згідно умов якої позивач отримала 20 000 грн одноразово. Позивач знаходилася під впливом тяжкої для неї обставини і, погодившись з цією пропозицією на вкрай невигідних для себе умовах, передала ПП "Комуна" земельну ділянку в користування, за суму яка майже в чотири з половиною рази менше дійсної вартості землі.
ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір про внесення змін до договору оренди землі, укладений 28 лютого 2013 року між позивачем та ПП "Комуна".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що під час підписання оспореного договору від 28 лютого 2013 року мали місце тяжкі для позивачки обставини та правочин вчинений саме для усунення та/або зменшення тяжких обставин. Позивачем не надано доказів про те, що лікарем дійсно було рекомендоване хірургічне втручання, на яке ОСОБА_1 отримала кошти від ПП "Комуна", задля чого вона уклала договір про внесення змін до договору оренди. А невигідність умов не може бути окремою підставою для визнання договору недійсним на підставі статті 233 ЦК України. Лікування в неврологічному відділенні у березні 2013 року, під час якого позивач отримувала транквілізатори, які можуть призводити до тимчасового зниження уваги та пояснення позивача в судовому засіданні про те, що вона не зовсім розуміла, на яких умовах підписала договір, суд до уваги не прийняв, оскільки, для того щоб правочин було визнано недійсним з підстав, передбачених статті 233 ЦК України, особа повинна усвідомлювати свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини. Тому суд зробив висновок, що підстави для застосування положень статті 233 ЦК України та визнання оспорюваного договору недійсним відсутні. Окрім цього, суд вказав, що вимог про визнання недійсним іншого договору про внесення змін до договору оренди землі площею 0,76 га позивач не заявляла.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2018 року рішення Любашівського районного суду Одеської області від 06 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними договори про внесення змін до договорів оренди землі, загальною площею 4,17 га, від 14 серпня 2012 року, укладені 28 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та ПП "Комуна". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявні в матеріалах справи документи та надані сторонами під час розгляду справи докази з достовірністю та обʼєктивно свідчать про наявність у позивачки ОСОБА_1 під час укладення договору про внесення змін до основних договорів про оренду землі тяжких обставин - знаходження на стаціонарному лікуванні хвороби з діагнозом: церебральний атеросклероз з гіпертонією, дискуляторна енцелофалопатія 2 ст. цефалічний, астеноневротичний синдром та встановлено діагноз: асептичний некроз головки правої стегнової кістки, правочин був вчинений нею добровільно саме для усунення та зменшення тяжких обставин, вона це усвідомлювала, але вимушена була вчинити правочин через тяжкі обставини, та доведено нею вкрай невигідні умови вчинення правочину й за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Аргументи учасників справи
У травні 2018 року ПП "Комуна" подало касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Одеської області від 29 березня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі розгляду справи ухваливши рішення яким скасував два договори, а саме: договір про внесення змін до договору оренди землі площею 3.41 га від 14 серпня 2012 року, зареєстрованого 11 вересня 2012 року за № 512330004001751 та договір про внесення змін до договору оренди землі площею 0.76 га від 14 серпня 2012 року, зареєстрованого 11 вересня 2012 року за № 512330004001755, вказавши загальну площу земельної ділянки 4.17 га. Позовні вимоги позивачем не збільшувались. Судом апеляційної інстанції не перевірено обставини справи, не надано оцінки показанням свідка, чоловіка позивача, який вказував, що позивач дійсно, вона хворіла у 2013 році і у цей період кошти на лікування у них були. Суд у рішенні зазначає діагноз (асептичний некроз головки правої стегнової кістки), який було встановлено 29 травня 2013 року, через три місяці після підписання договору. У судовому засіданні позивач пояснювала, що у березні 2013 року вона лікувала голову, а гроші їй потрібні були на операцію ноги. Однак доказів, які б підтвердили необхідність проведення операції ноги, позивачем до суду надано не було. ПП "Комуна" вважає, що позивачем не доведено, що під час підписання оспорюваного договору мали місце тяжкі для ОСОБА_1 обставини та правочин вчинений саме для усунення та/або зменшення тяжких обставин.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року справа призначена до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 4,17 га (0,76 га та 3,41 га), яка розташована на території Любашівської селищної ради Любашівського району Одеської області.
14 серпня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та ПП "Комуна" було укладено два договори оренди землі, площею 0,76 га та площею 3,41 га. Договори укладено на 49 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Вказані договори зареєстровані у відділі Держкомзему в Любашівському районі Одеської області 11 вересня 2012 року.