Постанова
Іменем України
08 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 752/2131/17
провадження № 61-3595св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЖуравельВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи: територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голосіївського району м. Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ніколіца В. Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_8 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року у складі судді Хоменко О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та просила усунути їх від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_9
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9, яка за життя звернулася до територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Голосіївського району м. Києва із заявою про прийняття її на обслуговування, надання соціальної допомоги вдома, як одинокій.
22 вересня 2011 року ОСОБА_9 склала заповіт на імʼя позивача.
У квітні 2016 року ОСОБА_5, яка є рідною сестрою померлої ОСОБА_9, звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4
ОСОБА_9 на момент складання заповіту на імʼя позивача отримувала маленьку пенсію, страждала на хронічні захворювання та у звʼязку зі зниженням рухової активності потребувала постійної сторонньої допомоги, тому ОСОБА_4 здійснювала догляд за нею.
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є родичами померлої, ухилялися від надання ОСОБА_9 будь-якої допомоги, тому ОСОБА_4 просила усунути їх від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_9
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності позивачем того, що відповідачі свідомо ухилялися від надання допомоги ОСОБА_9, яка перебувала у безпорадному стані та потребувала надання допомоги саме відповідачами.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У лютому 2019 року ОСОБА_4 та її представник - ОСОБА_8 подали касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не надано належної оцінки доказам щодо ухилення відповідачів від надання допомоги спадкодавцю, яку остання потребувала. Судом при розгляді цивільної справи № 752/5238/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним безпідставно відмовлено ОСОБА_4 у прийнятті зустрічного позову про усунення від права на спадкування ОСОБА_5
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_10 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_5 є рідною сестрою, а ОСОБА_6 - племінницею ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_9 на день смерті належала квартира АДРЕСА_1.
13 липня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 посвідчено заповіт, складений ОСОБА_9, яким все належне їй майно вона заповіла племінниці ОСОБА_6
22 вересня 2011 року ОСОБА_9 склала новий заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_4