1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України


17 квітня 2019 року

Київ

справа №808/9137/15

адміністративне провадження №К/9901/3807/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

за участю: секретаря судового засідання Корецького І.О.,

позивача: не зʼявилась,

відповідача1: представник не зʼявився,

відповідача2: представник не зʼявився,

відповідача3: представника Ільницької Л.В.,



розглянув у відкритому судовому касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2016 у складі колегії суддів: Нечипуренка О.М. (головуючий), Стрельнікової Н.В., Татринова Д.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 у складі колегії суддів: Дурасової Ю.В. (головуючий), Щербака А.А.. Баранник Н.П. у справі №808/9137/15 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання звільнення безпідставним, визнання протиправним та скасування наказу, зобовʼязання поновити на посаді

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) звернулася до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - ГУ МВС), Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просила:

1.1.визнати звільнення ОСОБА_3 начальником ГУ МВС без законної підстави;

1.2.визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП від 05.11.2015 №427 о/с про звільнення ОСОБА_3 у запас Збройних Сил;

1.3.зобовʼязати начальника ГУ НП поновити ОСОБА_3 на роботі через прийняття на службу до поліції шляхом призначення за її згодою, яку вона надала і підтримує.

2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2016, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. ОСОБА_3 проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Оріхівського районного відділу ГУ МВС.

3.2.Наказом ГУ МВС України "По особовому складу" від 05.11.2015 №427 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що протягом визначеного Законом України "Про Національну поліцію" строку позивач не була прийнята на службу в поліцію і належних доказів на підтвердження виявлення нею бажання проходити службу в поліції та подачі відповідного рапорту, судам не надано. Тому, на думку судів попередніх інстанцій, оспорюваний наказ про звільнення позивача з органів внутрішніх справ відповідає пунктам 8-11 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", прийнятий правомірно, у звʼязку з чим, підстави для його скасування відсутні.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач подала касаційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

5.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права. Скаржник наголошує, що суди належним чином не зʼясували ту обставину, чи виявляла позивач бажання проходити службу в поліції і відповідач не виконав обовʼязку щодо доказування правомірності оспорюваного наказу.

6. Відповідачі відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Конституція України:

"Стаття 43. <…> Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення".

8. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII):

Розділ XI

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

"1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;

2) частини сьомої статті 15 та частини пʼятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року".

"…4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону".

"…8. З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

9. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

10. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ".

9. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 18. Проходження служби в міліції

"Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України".

10. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (надалі - Положення):

"…8. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться: <…> у звʼязку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі".

"24. У разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обовʼязків, але не більш як за один рік.


................
Перейти до повного тексту