П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 806/3144/13-а
Провадження № 11-1484апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - ПрАТ "Київстар") на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (суддя Капинос О. В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року (судді Котік Т. С., Жизневська А. В., Малахова Н. М.) у справі № 806/3144/13-а за позовом ПрАТ "Київстар" до Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області (далі - Реєстраційна служба), Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (далі - КП "Житомирське ОМБТІ"), Виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - Виконком), третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (далі - Регіональне відділення Фонду), про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ПрАТ "Київстар" звернулося до суду з позовом до Реєстраційної служби, КП "Житомирське ОМБТІ" та Виконкому, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправними і скасувати:
- пункт 3 рішення Виконкому від 15 серпня 2012 року № 342 в частині оформлення права державної власності на приміщення захисної споруди цивільного захисту загальною площею 135,80 кв. м, розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Шелушкова, 96 (далі - спірні приміщення), надані (закріплені) з відповідним оформленням свідоцтва про право власності за державою у сфері управління Регіонального відділення Фонду (визначено в підпункті 4 пункту 3 оскаржуваного рішення Виконкому);
- свідоцтво про право власності від 29 серпня 2012 року, видане Виконкомом, відповідно до якого спірні приміщення належить державі у сфері управління Регіонального відділення Фонду;
- державну реєстрацію від 19 вересня 2012 року за державою у сфері управління Регіонального відділення Фонду права власності на спірні приміщення, здійснену КП "Житомирське ОМБТІ".
На обґрунтування позову ПрАТ "Київстар" зазначило, що позивач з 26 грудня 2008 року має у приватній власності нежитлову адміністративну будівлю за адресою: м. Житомир, вул. Шелушкова, 96. Право власності на всю будівлю, як і її функціональне призначення підтверджується: витягами про реєстрацію права власності від 02 березня 2009 року; свідоцтвом про право приватної власності від 22 травня 2012 року, виданим після реконструкції будівлі; договором оренди земельної ділянки від 16 липня 2009 року, укладеним із Житомирською міською радою для обслуговування всієї власної будівлі; витягом про державну реєстрацію права приватної власності, виданого 25 травня 2012 року на всю будівлю (після реконструкції). Проте Виконком прийняв рішення від 15 серпня 2012 року № 324, на підставі якого на користь третьої особи оформлено право державної власності на частину майна позивача, а саме на вбудовані спірні приміщення. КП "Житомирське ОМБТІ" здійснило реєстрацію права державної власності на зазначену частину приміщень будівлі, про що свідчить витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно від 19 грудня 2012 року. На думку позивача, дії відповідачів щодо прийняття оскаржуваного рішення та оформлення оспорюваного свідоцтва є діями з фактичного поділу власності позивача - будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Шелушкова, 96, без його згоди і правової підстави, шляхом незаконного вилучення частини приміщень, зміни їх статусу і передачі у державну власність як самостійного обʼєкта, без наявного факту спільної власності та утворення нового обʼєкта, чим порушено право приватної власності позивача, здійснено втручання в його господарську діяльність, що суперечить чинному законодавству України.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 05 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2016 року, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у звʼязку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ПрАТ "Київстар" у касаційній скарзі зазначило, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими. На думку скаржника, цей спір як за субʼєктним складом, так і за предметом позовних вимог є публічно-правовим, оскільки відповідачами у справі є Виконком, тобто орган місцевого самоврядування, наділений владними повноваженнями у сфері прийняття рішень та оформлення на їх підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, та КП "Житомирське ОМБТІ", наділене делегованими владними управлінськими повноваженнями у сфері реєстрації права власності. На підставі викладеного позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, а справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 19 вересня 2016 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року вказану касаційну скаргу було передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 грудня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у звʼязку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України з огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
Відповідачі та третя особа відзивів (заперечень) на касаційну не надіслали.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій установили, що 22 травня 2012 року Виконком видав свідоцтво про право власності на будівлю з офісними, складськими і технологічними приміщеннями з прибудованою резервною ДЕС і гаражем, яким посвідчено, що в цілому обʼєкт, розташований у м. Житомирі на вул. Шелушкова, 96, дійсно належить ПрАТ "Київстар" на праві приватної власності. Обʼєкт складається з будівлі адмінбудинку з офісними, складськими і технологічними приміщеннями з прибудованою резервною ДЕС і гаражем загальною площею 1769,80 кв. м.
15 серпня 2012 року Виконком прийняв рішення № 342 про оформлення права власності на обʼєкти нерухомого майна, пунктом 3 якого вирішено оформити за державою у сфері управління Регіонального відділення Фонду право власності на обʼєкти нерухомого майна - спірні приміщення захисної споруди цивільного захисту загальною площею 135,80 кв. м.
На підставі вказаного рішення від 15 серпня 2012 року № 342 Виконком 29 серпня 2012 року видав свідоцтво про право власності на спірні приміщення.
19 вересня 2012 року КП "Житомирське ОМБТІ" здійснило державну реєстрацію права власності за державою у сфері управління Регіонального відділення Фонду на спірні приміщення.
Не погодившись із вказаними рішеннями відповідачів, ПрАТ "Київстар" звернулось до суду з цим позовом.
Обставини справи її учасники під сумнів не ставлять.
Закриваючи провадження в адміністративній справі, Житомирський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що: прийняте Виконкомом як субʼєктом владних повноважень оскаржуване рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, що вичерпав свою дію внаслідок його виконання; подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субʼєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України субʼєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субʼєкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.