02 квітня 2019 року
м. Київ
Провадження № 11-952 заі 18
О К Р Е М А Д У М К А
суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О., Кібенко О.Р., Яновської О.Г. в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2018 року у справі за його позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання протиправною бездіяльності Комісії, яка виразилася у ненаданні копії рішення про проведення співбесіди із суддею Волинського окружного адміністративного суду Смокович Вірою Іванівною в закритому засіданні.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 липня 2018року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовив.
02 квітня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року - без зміни.
Як убачається з рішення колегії суддів, із яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 до Комісії, суд посилався на пункт 1 частини 1 статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), в якому визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Не задовольняється запит, для відповіді на який необхідно створити нову інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не має запитуваної інформації, але зобов'язаний нею володіти.
Комісія у своєму листі, направленому заявнику, зазначила, що надати рішення Комісії про задоволення заяви ОСОБА_6 щодо проведення співбесіди в закритому режимі, можливості немає, оскільки таке рішення ухвалювалось без виходу до нарадчої кімнати. Тому за результатами розгляду запиту, позивачу було надано відповідь, яка пояснює причини відсутності запису і співбесіди ОСОБА_6 у мережі Інтернет необхідністю захистити приватну інформацію, що стосується приватного життя судді, яка охороняється законом.
При цьому суд указав, що оцінка правомірності дій Комісії при обранні способу та форми прийняття і складення рішення стосовно проведення співбесіди в закритому режимі, а так само і правомірність прийняття самого рішення про проведення співбесіди в закритому режимі, знаходяться поза межами предмету позову щодо реалізації права на доступ до публічної інформації.
Крім того, оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходив із того, що у справі є конфлікт між правом на захист приватної інформації та правом на одержання інформації.
Вважаємо за необхідне по даній справі висловити окрему думку, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII (в редакції Закону від 05 серпня 2018 року № 2509-VIII) визначено, що Комісія є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України, а частиною 4 цієї статті передбачено, що Комісія більшістю голосів від її складу, визначеного законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.
За Регламентом та відповідно до його пунктів 2.2.4, 2.2.5, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, закриті засідання Комісії можуть проводитись за рішенням Комісії у таких випадках: 1) з метою нерозголошення таємниці, що охороняється законом, або інформації про особисте життя осіб, стосовно яких вирішується питання, та з інших причин, визнаних Комісією поважними; 2) для розгляду визначених Комісією питань, а також розгляду питань щодо організації поточної роботи Комісії та її секретаріату.
У закритому засіданні Комісії мають право брати участь лише ті особи, присутність яких визнана Комісією необхідною для розгляду відповідного питання. Рішення про закрите засідання ухвалюється більшістю від загального складу Комісії, палати або коле