Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 234/11479|16-к
провадження № 51-8833км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Марчук Н. О., Макаровець А. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кононської І. Є.,
прокурора Руденко О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Карпенко К. О., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2018 року в кримінальному провадженні № 12016050390001762, № 12016050390001066 щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК України -до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 186 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 357 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано до призначеного покарання за даним вироком частково невідбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 21 травня 2013 року у виді 6 місяців позбавлення волі та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 18 000 грн та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу захисника Корольової О. І. задоволено частково, а вирок місцевого суду змінено. Вирок місцевого суду в частині засудження за ч.1 ст. 357 КК України та призначення покарання у виді 1 року обмеження волі скасовано, кримінальне провадження в цій частині закрито у звʼязку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2. ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 21 травня 2013 року у виді позбавлення волі на строк 6 місяців та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. В решті вирок суду залишено без змін.
Як установив місцевий суд, 01 травня 2016 року близько 02:00, перебуваючи вдома у ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спʼяніння, помітив, що господар спить, викрав майно ОСОБА_5, заподіявши таким чином йому матеріального збитку на загальну суму 19 079,11 грн.
11 червня 2016 року близько 23:30 ОСОБА_1 проходячи повз зупинки громадського транспорту по вулиці Ювілейній в районі парку "Ювілейний" у м. Краматорську Донецької області викрав майно ОСОБА_6, заподіявши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 796,09 грн.
13 червня 2016 року близько 07:00 ОСОБА_1, перебуваючи у неповнолітнього ОСОБА_7 вдома за адресою: АДРЕСА_1 викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, заподіявши матеріального збитку ОСОБА_2 на загальну суму 18 830,97 грн.
25 березня 2016 року близько 11:00 ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 18 по вулиці Ювілейній у м. Краматорську, побачив свого знайомого ОСОБА_8, та з погрозою застосування фізичного насилля наказав останньому передати йому банківську картку ПАТ "Юнікредитбанк" НОМЕР_1та повідомити пін-код від неї.
В цей же день, ОСОБА_1 близько 11:30, знаючи пін-код від банківської картки потерпілого ОСОБА_8, шляхом двох транзакцій з картки НОМЕР_1 в банкоматі ПАТ КБ "Укрсоцбанк", розташованого за адресою: вул. Двірцева, буд. 23, м. Краматорськ, викрав грошові кошти на загальну суму 1200 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
За твердженнями скаржника суд апеляційної інстанції безпідставно прийшов до висновку, що банківська платіжна картка не є предметом злочину, передбаченого ст. 357 КК України, оскільки платіжні картки є різновидом офіційних документів і тому за певних умов можуть виступати предметом злочину, передбаченого частинами 1, 2 ст. 357 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.
Прокурор Руденко О. П. вважала касаційну скаргу обґрунтованою, просила її задовольнити, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеність винуватості та юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України у касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.