Постанова
іменем України
18квітня2019року
м. Київ
справа № 408/5060/17-к
провадження № 51-9893км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Голубицького С.С., Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Дронової І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Оковітова Р.В. на вирок Луганського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017130430000306, заобвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше судимого: 3 серпня 2017 року завирокомБіловодського районного суду Луганської області за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі ст.75КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладенням обовʼязків, передбачених ст. 76 КК,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомБіловодського районного суду Луганської області від 13 березня
2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн, на підставі ч. 4 ст. 70 КК остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань за вироком Біловодського районного суду Луганської області від 3 серпня 2017 року у виді позбавлення волі на строк
3 роки та у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обовʼязки: не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
У частині призначеного покарання у виді штрафувирішено виконувати вирок окремо.
Вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат у кримінальному провадженні.
Луганський апеляційний суд від 23 жовтня 2018 рокускасував вирок Біловодського районного суду Луганської області від 13 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання іухвалив новий вирок, яким призначив
ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Біловодського районного суду Луганської області від 3 серпня 2017 року, остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
ОСОБА_1 взято під варту в залі суду негайно і початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з 23 жовтня 2018 року.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з вирокомНикитюка В.І. визнано винним у тому, що він приблизно в кінці серпня 2016 року на пустирі околиці с. Євсуг Біловодського району Луганської області зірвав рослини конопель, якіприніс за адресою свого мешкання
(АДРЕСА_1), висушив їх, подрібнив та отриману суху речовину зберігав на горищі вказаного будинку. 21 вересня 2017 року ОСОБА_1 перевіз цю речовину до смт Біловодськ Луганської області. Цього ж дня близько 13:30 під час огляду особистих речей у останнього, який перебував у стані алкогольного спʼяніння, було виявлено та вилучено пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабісом, вагою 9,22 гр.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОковітовР.В.просить скасувати вирокЛуганського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що призначене ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції покарання є явно несправедливим через його суворість. Крім того, звертає увагу, що висновок апеляційного суду про призначення ОСОБА_1 покарання за правилами ст. 71 КК є необґрунтованим, оскільки кримінальне правопорушення було вчинене нимдо постановлення вироку від 3 серпня 2017 року, а не вперіод іспитового строку і підстави для застосування цим судом вимог ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК були відсутні, натомість судом першої інстанції було правильно застосовано вимоги ч. 4 ст. 70 КК при призначенні покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просила касаційну скаргу адвоката Оковітова Р.В. залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Мотиви Суду
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду судів апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність принципового характеру у такій оцінці. Це положення вказує на істотну неадекватність,диспропорціюміж визначеними судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання й тими видом і розміром покарання, що мало бути призначено з урахуванням обставин, які підлягають доказуванню, зокрема тих, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.
Касаційна скаргазахисника не містить переконливих доводів на обґрунтування твердження про явну несправедливість покарання, призначеного ОСОБА_1, через його суворість.
Відповідно до положень ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.