П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 273/200/17
Провадження № 51-8912 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Пономарьової М.С.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та захисника Воронухи Д.С. на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 серпня 2018 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м.Мерефи Харківської області,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2015 року ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього увʼязнення з 07 грудня 2016 року по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 серпня 2018 року вирок суду першої інстанції змінено, ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього увʼязнення з 17 березня 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, у період з 21 червня 2017 року до 16 серпня 2018 року - з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 04 вересня 2016 року близько 02.00 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на невстановленому автомобілі прибув до приміщення магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на АДРЕСА_2, звідки з невстановленою особою шляхом пошкодження шиферу через дах проник до магазину та таємно, повторно викрав майно (мобільні телефони, фотоапарати, флеш-карту, ноутбуки, планшет, автомагнітоли, телевізори, карти поповнення мобільного рахунку), спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 321 809,47 грн.
Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи в середині магазину, з металевого сейфа, дверцята якого не були замкнуті, викрав ноутбук "Lenovo G565-P36G-1CB05295101", спричинивши ПАТ "Платинум Банк" матеріальних збитків на суму 3 368 грн.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
За змістом касаційної скарги прокурор, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 рішенням апеляційного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його змінити в частині зарахування строку попереднього увʼязнення. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України та безпідставно зарахував до строку покарання ОСОБА_1 строк попереднього увʼязнення з 21 червня 2017 року по 16 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
У касаційній скарзі захисник Воронуха Д.С., не погоджуючись із постановленими судовими рішеннями стосовно ОСОБА_1 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, кримінальне провадження - закрити за відсутністю складу злочину. Свої вимоги захисник мотивує тим, що ОСОБА_1 не вчиняв інкримінованого злочину, матеріали провадження не містять достатніх доказів винуватості його підзахисного. Вказує на те, що вилучені у ОСОБА_1 речі були передані йому на зберігання та в подальшому стали завдатком, які він змушений був продавати. Крім того, захисник вказує на проведення експертизи неналежним експертом, результати цієї експертизи вважає недостовірними.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений, підтримуючи касаційну скаргу захисника, водночас просив перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 185 КК України та помʼякшити призначене покарання.
Прокурор підтримав подану прокурором касаційну скаргу та заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.