|
| |
|
|
|
постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
19 березня 2019 року
м. Київ
справа № 336/3039/17-к
провадження № 51-6088км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П.,Короля В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Кошолапа С.В. на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 8 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 12017080080001561 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Запоріжжя,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, п. "г"ч. 1 ст. 72 КК до покарання,призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2015 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 днів.
Вирішено питання про запобіжний захід та речові докази.
При розгляді справи районний суд встановив, що ОСОБА_1 повторно вчинив відкрите викрадення чужого майнаіз застосуванням насильства,яке не є небезпечним для життя чи здоровʼя потерпілої,поєднане з проникненням у житло за таких обставин:
22 квітня 2017 року о 15:00 ОСОБА_1,маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна,перебуваючи в стані алкогольного спʼяніння подзвонив, у дверіквартири АДРЕСА_1, які відкрила власниця квартири ОСОБА_2 З метою реалізації свого умислу ОСОБА_1 поставив ногу на поріг дверей, щоб не дати ОСОБА_2 можливості їх закрити, після чого завдав останнійне менше шести ударів кулаками обох рук в головуі тулуб, спричинивши потерпілій легких тілесних ушкоджень, тобто подавив її волю до опору, та проник до квартири, звідки відкрито викрав телевізор "LG32BL75" вартістю 3800 грн.
При перегляді справи Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 8 лютого 2018 року вирок суду першої інстанції змінив, перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 186 КК на ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК та призначив покарання:
за ч. 1 ст. 125 КК - у виді громадських робіт на строк 200 годин;
за ч. 2 ст. 162 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч. 2 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_1 за сукупністю злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Відповідно до ч.1 ст. 71, п. "г" ч. 1 ст. 72 КК апеляційний суд до цього покарання частково приєднав невідбуту частину покарання,призначеного ОСОБА_1за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2015 року, та за сукупністю вироків остаточно визначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 10 днів.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Укасаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор вважає, що при перегляді кримінального провадження апеляційний суд порушив вимоги статей 7, 23, ч. 1 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не дослідив безпосередньо в судовому засіданні усіхдоказів як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, а обмежився лише допитом ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 При цьому звертає увагу на те, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 дав такі самі пояснення, які в суді першої інстанції, зокрема,не приховував корисливого мотиву усвоїх діях та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3з метою запобігти її опорудля реалізації свого умислу на відкрите заволодіння майном.
Зазначає, що при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції не взяв до уваги розʼяснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 грудня 1992 року № 12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності", згідно з якиминасильницькі дії, вчинені в процесі грабежу, повністю охоплюються диспозицією ст. 186 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями цього Кодексу не потребують.
З огляду на це, прокурор вважає, що постановлене апеляційним судом у справі рішення є незаконним.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор вимоги касаційної скарги підтримала, просила скасувати оспорювану ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Інші учасники були належно повідомлені про дату, час і місце розгляду касаційної скарги, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора,перевірившиматеріали кримінального провадження тадоводи,наведені в касаційній скарзі,колегія суддів дійшла висновку, що касаційнаскаргане підлягає задоволенню з огляду на таке.