Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 265/2413/17
провадження № 61-36820св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
СинельниковаЄ. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, у складі судді Міхєєвої І. М., від 22 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області, у складі колегії суддів: Принцевської В. П., Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю., від 04 квітня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_4. звернуся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс"(далі - ТОВ - "ПБП "Азовінтекс") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з відповідачем перебував у трудових відносинах з 15 січня 2008 року, з 01 квітня 2014 року по час звільнення перебував на посаді начальника будівельно-монтажного управління. Згідно наказу № 43-к від 16травня 2016 року був звільнений від виконання обовʼязків з 01 червня 2016 року на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням. За неодноразовими його усними зверненнями до відповідача, трудова книжка повернута йому не була. Тільки після письмового звернення до підприємства з вимогою повернути трудову книжку та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу в звʼязку з несвоєчасним поверненням трудової книжки остання йому була надіслана поштою 27 лютого 2017 року. Вважає, що у звʼязку із затримкою підприємством повернення йому трудової книжки дата звільнення є неправильною.
Із урахуванням викладеного, позивач просив позов задовольнити, поновити його на посаді начальника будівельно-монтажного управління ТОВ "ПБП"Азовінтекс" з 01 червня 2016 року по 27 лютого 2017 року, внести зміни до трудової книжки відповідно до чинного законодавства, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто з 01 червня 2016 року по день видачі трудової книжки 27 лютого 2017 року, із урахуванням індексації інфляції, а також всі затрати, повʼязані із судовим розглядом справи, стягнути з відповідача на його користь залишок невиплачених йому сум.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2017 року узадоволенні позову ОСОБА_4відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що затримка видачі трудової книжки, а також належних ОСОБА_4 виплат при його звільненні у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулося не з вини ТОВ "ПБП "Азовінтекс", а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки затримка видачі трудової книжки позивачу відбулася не з вини підприємства. Також районний суд дійшов правильного висновку, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у звʼязку з затримкою видачі йому трудової книжки, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 22 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 04 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач працював у останній день звільнення. Позивачем не надано, а матеріали справи не містять, достатніх письмових доказів, які б дозволили дійти висновку, що відповідач наступного дня після звільнення надіслав позивачу поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримати трудову книжку. Судами попередніх інстанції при вирішенні спору порушено норми матеріального права, не застосовано положення статей 47, 116, 235 КЗпП України, які підлягали застосуванню. Також не враховано, що головною перешкодою у працевлаштуванні позивача було те, що у нього не було трудової книжки, яка не була видана з вини попереднього роботодавця.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ПБП"Азовінтекс" посилається на те, що судами достеменно встановлено, що у день звільнення позивач не знаходився у центральному офісі роботодавця та за отриманням трудової книжки до відділу кадрів не зʼявлявся. Доводи позивача не спростовують правильних по суті судових рішень судів попередніх інстанцій, а касаційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 працював у ТОВ "ПБП "Азовінтекс" з 15 січня 2008 року, починаючи з 01 квітня 2014 року перебував на посаді начальника будівельно-монтажного управління.
Згідно наказу № 43-к від 16 травня 2016 року ОСОБА_4 був звільнений з 31 травня 2016 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України, з виплатою компенсації за невикористану щомісячну відпустку 24 календарних дні.
У відповідності до довідки, виданої 06 червня 2017 року ТОВ "ПБП "Азовінтекс", ОСОБА_4, за даними автоматизованої контрольно-пропускної системи, не знаходився на території підприємства 31 травня 2016 року, що також підтверджується витягом з автоматизованої контрольно-пропускної системи ТОВ "ПБВ "Азовінтекс".
Відсутність позивача у день звільнення на роботі, 31 травня 2016 року, підтверджується табелем обліку робочого часу підприємства за травень 2016 року.
01 червня 2016 року ТОВ "ПБП "Азовінтекс" на адресу ОСОБА_4 надіслано поштою лист з пропозицією отримати у відділі кадрів підприємства свою трудову книжку. Вказаний лист, згідно журналу вихідної кореспонденції підприємства, був зареєстрований за № 76.
21 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернувся до ТОВ "ПБП "Азовінтекс" з письмовою вимогою про повернення йому трудової книжки шляхом направлення рекомендованим листом на відповідну адресу, також просив провести з ним розрахунок за вимушений прогул.
Згідно опису вкладення до поштового відправлення та повідомлення про його вручення вказаний лист був надісланий позивачем на адресу ТОВ "ПБП "Азовінтекс" 21 лютого 2017 року, а отриманий відповідачем 27 лютого 2017 року.