Постанова
Іменем України
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 642/3423/17
провадження № 61-39222св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова у складі судді Шрамко Л. Л.
від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Колтунової А. І. від 07 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури.
Позов мотивовано тим, що відповідачем було проведено реконструкцію нежитлових приміщень цокольного поверху № 1-30 літ. "А-5" під житлові квартири готельного типу, розміщених за адресою: АДРЕСА_1. Чинним законодавством передбачений обовʼязок замовника обʼєкта реконструкції до прийняття обʼєкта в експлуатацію звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття обʼєкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобовʼязання. Відповідач до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обʼєкту, не виконав покладеного на нього обовʼязку, не звернувся до позивача з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова. Вказував, що на адресу відповідача неодноразово направлялися листи про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, а також оригінали відповідних договорів для розгляду і підписання відповідачем, однак останній на ці листи не реагує.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати укладеним між сторонами у справі договір про пайову участь у розвитку інфраструктури
м. Харкова.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 листопада
2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 07 травня 2018 року, позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено.
Визнано укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_4 договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова із викладенням його у відповідній редакції.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач ухиляється від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у звʼязку з проведеною реконструкцією нежитлових приміщень, що порушує права територіальної громади міста Харкова на отримання коштів для розвитку та створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що він не одержував від позивача жодних листів із пропозицією стосовно укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури. Вказує, що законодавство, на яке посилається позивач як на обґрунтування своїх вимог, передбачає пайову участь замовника лише у разі забудови ним земельної ділянки, а не реконструкції вже існуючого приміщення. Зазначає. що позов подано не належним позивачем, оскільки останній не довів, що є розпорядником розрахункового рахунку, на який просить зарахувати кошти.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації обʼєкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 28 вересня 2016 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція засвідчила відповідність закінченого будівництвом обʼєкта: реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху № 1-30 в літ. "А-5" під житлові квартири готельного типу за адресою: АДРЕСА_1, та підтвердила його готовність до експлуатації. Замовником будівництва зазначено ОСОБА_4 Дата початку будівництва серпень 2016 року, а дата його закінчення - вересень 2016 року.
У відповідності до приписів Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженому рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, зі змінами, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради листом від 20 січня 2017 року повідомило ОСОБА_4 про необхідність укладення договору на пайову участь, невиконання останнім норм статті
40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та необхідність у 10-денний термін звернутись із заявою до позивача для підготовки проекту договору про пайову участь та надати документи, передбачені пунктом 2.6 Порядку (а. с. 17-18).
23 березня 2017 року Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради направлено ОСОБА_4 пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури
м. Харкова при реконструкції вказаних нежитлових приміщень з додатком договору про пайову участь у розвитку інфраструктури (а. с. 16).
Вказаний лист та пропозиція залишені відповідачем без відповіді.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовʼязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Цивільні обовʼязки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовані правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні.
Обовʼязок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту передбачений частиною другою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (частина перша статті 40).
ОСОБА_4 є особою, щодо якої законом встановлено обовʼязок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовʼязковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обовʼязковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обʼєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
На виконання вимог наведених норм рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 затверджено Порядок, який визначає умови та встановлює процедуру залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури замовниками будівництва на території м. Харкова (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобовʼязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.
Згідно з частиною третьою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обʼєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова (пункт 1.5 Порядку).
Пунктом 1.4 Порядку визначено, що залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Відповідно до пункту 2.5 Порядку не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття обʼєкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобовʼязаний звернутися із заявою до департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. До заяви необхідно додати визначені пунктом 2.6 Порядку документи.
Таким чином, обовʼязок звернутись до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту законом покладено саме на замовника такого будівництва.