Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 755/6675/16-ц
провадження № 61-36082св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: Головне управління Національної поліції у м. Києві, Державна казначейська служба України, Дніпровське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат МатвійчукВолодимир Валерійович, та Державної казначейської служби України на рішення Дніпровського районного суду м. Києва у складі судді Чех Н. А. від 01 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду
м. Києва у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Поліщук Н. В.,
від 10 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ НП у м. Києві), Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), Дніпровське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві (далі - Дніпровське РУ ГУ МВС України у м. Києві) про відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 02 серпня 2009 року відносно нього було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 115 КК України, яку в подальшому перекваліфіковано на статтю 118 КК України. Постановою слідчого СВ Дніпровського
РУ ГУ МВС України у м. Києві від 19 листопада 2012 року вищевказану кримінальну справу закрито у звʼязку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Позивач зазначав, що протягом більше як 3 років він перебував під слідством та судом, із яких 2 роки перебував під вартою, що призвело до порушення його нормальних життєвих звʼязків, негативно вплинуло на його стосунки з оточуючими людьми, вимагало від нього додаткових і тривалих зусиль для організації її життя, що завдало йому значної моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 4 176 000 грн та яку просив стягнути з держави.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь ОСОБА_4 у розмірі 1 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач незаконно перебував під слідством та судом протягом 39 місяців, відносно нього закрито кримінальне провадження у звʼязку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, а тому у нього виникло право звернення до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених статтею 1176 ЦК України та Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". При цьому суд вважав за можливе стягнути моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, апеляційні скарги Казначейства та ГУНП у м. Києві задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2017 року змінено та зменшеного розмір моральної шкоди з 1 500 000 грн до 200 000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно виходив із наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, проте визначаючи розмір такої шкоди не врахував, що її розмір має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до надмірного збагачення за рахунок держави.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, Казначейство просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що визначений судами розмір моральної шкоди є значно завищеним, не відповідає обставинам справи та наявним у ній доказам.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позову із ухвалення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявлений ним розмір моральної шкоди є повністю доведений, суди не звернули увагу на висновок експерта про завдання моральної шкоди, яка становить 900 мінімальних заробітних плат, а тому суди необґрунтовано зменшили заявлений ним розмір шкоди.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 серпня 2009 року відносно ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 115 КК України. 03 березня 2009 року йому предʼявлено обвинувачення та взято під варту.
09 серпня 2011 року обвинувачення стосовно ОСОБА_4 перекваліфіковано на статтю 118 КК України, запобіжний захід утримання під вартою змінено на підписку про невиїзд із постійного місця проживання.
19 листопада 2012 року постановою слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України у м. Києві кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого статтею 118 КК України, закрито у звʼязку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні даного злочину.
Таким чином, позивач незаконно перебував під слідством та судом протягом 39 місяців, із яких 24 місяця та 6 днів знаходився під вартою.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги задоволенню не підлягають.