Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 395/653/17
провадження № 61-7411св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Новомиргородщина",
третя особа - ОСОБА_6,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами ОСОБА_4 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року у складі судді Забуранного Р. А. та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Карпенка О. Л., і на ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2017 року та від 29 листопада 2017 року у складі судді Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до редакції газети "Новомиргородщина", Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа - ОСОБА_6 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди та покладення обовʼязку на ОСОБА_6 покрити заподіяну шкоду. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилалася на те, що 28 липня 2016 року наказом № 24, виданим редактором газети "Новомиргородщина" ОСОБА_6, її було звільнено з роботи з посади відповідального секретаря редакції газети "Новомиргородщина" на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2017 року її поновлено на роботі з 29 липня 2016 року. Вказане рішення підлягало негайному виконанню. Наступного дня вона зʼявилася до редакції газети, однак наказ про поновлення на роботі їй не був наданий, а робоче місце, на якому вона працювала до дня звільнення, було зайнято іншим працівником. 28 січня 2017 року засобами поштового звʼязку вона отримала наказ від 25 січня 2017 року № 5, виданий редакцією газети "Новомиргородщина", в якому їй пропонувалася робота, що не відповідала посаді, яку вона обіймала до звільнення, а тому вона відмовилася від такої пропозиції, про що письмово проінформувала керівника редакції газети ОСОБА_6 та повторно нагадала йому про необхідність виконання рішення суду. На її неодноразові звернення щодо поновлення на роботі вона отримувала однакові відповіді із запрошенням прибути до редакції газети. Під час відвідування відділу державної виконавчої служби вона дізналася про наказ від 01 лютого 2017 року № 7, яким її поновлено на роботі на посаді відповідального секретаря. 31 березня 2017 року вона звернулася до ОСОБА_6 з проханням надати їй копію цього наказу для ознайомлення, однак їй було відмовлено. Копію наказу від 01 лютого 2017 року вона отримала засобами поштового звʼязку лише 12 квітня 2017 року. Вважає, що незаконні дії ОСОБА_6 призвели до затримки виконання судового рішення, а тому вона має право на виплату середнього заробітку за час такої затримки в період з 25 січня по 01 лютого 2017 року. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просила: стягнути з комунального підприємства редакції газети "Новомиргородщина" на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі та 20 000 грн - на відшкодування моральної шкоди; в порядку статті 237 КЗпП України покласти на ОСОБА_6 як особу, винну в затримці виконання рішення суду, обовʼязок покрити шкоду, заподіяну комунальному підприємству редакції газети "Новомиргородщина" у звʼязку з оплатою їй середнього заробітку та моральної шкоди. Крім того, просила стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 7 680 грн.
У червні 2017 року ОСОБА_4 також звернулася до суду з позовомдо Комунального підприємства редакції газети "Новомиргородщина" в особі редактора ОСОБА_6, Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області про зобовʼязання внести до штатного розпису посаду. Обґрунтовуючи цей позов, ОСОБА_4 посилалася на те, що на сесії районної ради 23 грудня 2016 року з ініціативи ОСОБА_6 посада відповідального секретаря редакції газети "Новомиргородщина" була незаконно виключена із штатного розпису. Такі дії відповідачів вона вважає незаконними, оскільки вона повинна бути поновлена на роботі на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Враховуючи наведене, ОСОБА_4 просила зобовʼязати редактора газети "Новомиргородщина" ОСОБА_6 подати на затвердження голові Новомиргородської районної ради Кіровоградської області штатний розпис з включенням посади "відповідальний секретар" для затвердження її на черговій сесії районної ради, стягнути з Комунального підприємства редакції газети "Новомиргородщина" на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 січня 2017 року по день прийняття відповідного рішення, 25 000 грн - на відшкодування моральної шкоди та 17 920 грн - витрат на правову допомогу.
Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2017 року вказані позови обʼєднанні в одне провадження.
У серпні 2017 року ОСОБА_4 подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначила відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Новомиргородщина" (далі - ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина"), яке є правонаступником Комунального підприємства "Редакція газети "Новомиргородщина", та остаточно просила: зобовʼязати керівника ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" ОСОБА_6 у передбачений статутом спосіб внести до штатного розпису посаду "відповідальний секретар"; стягнути з ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 25 січня 2017 року по день ухвалення рішення, 45 000 грн - на відшкодування моральної шкоди та 25 600 грн - витрат на правову допомогу; в порядку статті 237 КЗпП України покласти обовʼязок з відшкодування шкоди, заподіяної редакції газети у звʼязку з виплатою їй моральної шкоди та середнього заробітку, на ОСОБА_6
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 січня 2017 року по 24 квітня 2017 року в розмірі 14 069,04 грн та 2 000 грн - на відшкодування моральної шкоди. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги в частині зобовʼязання керівника ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" внести до штатного розпису товариства посаду відповідального секретаря, покладення на ОСОБА_6 матеріальної відповідальності за незаконне звільнення ОСОБА_4 та стягнення витрат на правову допомогу є недоведеними. Оскільки рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 січня 2017 року про поновлення на роботі ОСОБА_4 підлягало негайному виконанню, тобто з 25 січня 2017 року, а запис в її трудову книжку про поновлення на роботі було здійснено лише 24 квітня 2017 року, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період і про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 та ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" подали апеляційні скарги на рішення місцевого суду.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху з передбаченої частиною другою статті 297 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), підстави несплати судового збору за подання апеляційної скарги і надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2017 року постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 рокувважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала мотивована тим, що у визначений законом строк заявником не виконано вимог ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2017 року.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" задоволено частково. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди змінено. Стягнено з ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 січня 2017 року по 01 лютого 2017 року в сумі 1 234,86 грн та 500 грн - на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що наказ про поновлення на роботі ОСОБА_4 був виданий 01 лютого 2017 року, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню за період з 25 січня 2017 року по 01 лютого 2017 року в сумі 1 234,86 грн. Взявши до уваги характер і тривалість фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, конкретні обставини справи і наслідки, що настали, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 500 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи.
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що вона є пенсіонером і єдиною особою в сімʼї, яка отримує мізерний дохід. Ці обставини підтверджуються її пенсійним посвідченням та довідкою, виданою Управлінням Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області. Всі документи, які свідчать про її незадовільний майновий стан, знаходяться в матеріалах справи.
У грудні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Касаційна скарга ОСОБА_4 на вказану ухвалу мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції того, що документи, які свідчать про її незадовільний майновий стан, знаходяться в матеріалах справи. Протягом останнього року в неї суттєво погіршився стан здоровʼя, в тому числі у звʼязку з її незаконним звільненням з роботи.
У грудні 2017 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неналежним чином оцінили надані нею докази на підтвердження позовних вимог, зокрема щодо її ініціативи про вихід на роботу. Суди не взяли до уваги того, що вона неодноразово зверталася з листами до відповідача про необхідність поновлення її на роботі. Про наказ від 01 лютого 2017 року № 7, яким її поновлено на роботі вона дізналася у відділі державної виконавчої служби, а отримала його засобами поштового звʼязку лише 12 квітня 2017 року. Місцевий суд дійшов правильного висновку про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25 січня 2017 року по 24 квітня 2017 року, оскільки запис про її поновлення на роботі здійснено лише 24 квітня 2017 року. Апеляційним судом безпідставно змінено рішення в частині зазначених вимог, так як рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання наказу або розпорядження про поновлення та внесення відповідного запису до трудової книжки. Стягнена судами компенсація моральної шкоди не є співмірною із завданою їй моральною шкодою, а визначаючи її розмір, суди не враховали всю глибину перенесених нею моральних страждань, а також - майнових витрат, повʼязаних з її незаконним звільненням з роботи. Судами безпідставно відмовлено у стягненні витрат на правову допомогу.
У лютому 2018 року ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2017 року, в якому просило залишити її без задоволення, а вказану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що подаючи апеляційну скаргу на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року, ОСОБА_4 не ставила питання про звільнення її від сплати судового збору. Оскільки позовна заява містила вимоги майнового та немайнового характеру, які не відносяться до вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, то судовий збір за ці вимоги підлягав сплаті в загальному порядку.
У лютому 2018 року ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи скарги суперечать фактичним обставинам справи. Рішення про поновлення позивача на роботі на посаді відповідального секретаря було виконано 01 лютого 2017 року, тобто на час відкриття виконавчого провадження рішення суду було виконане в добровільному порядку. 08 лютого 2017 року ОСОБА_4 була ознайомлена з наказом про її поновлення на роботі 01 лютого 2017 року, однак відмовилася від підпису про ознайомлення з цим наказом, про що складений відповідний акт. Прибувши до відповідача 08 лютого 2017 року,позивач не приступила до виконання своїх обовʼязків у звʼязку з тим, що вважала недостанім прийняття наказу про поновлення її на роботі, вимагаючи у Новомиргородської районної ради як засновника газети прийняття рішення про внесення змін до штатного розпису редакції газети "Новомиргородщина" та введення посади відповідального секретаря. Крім того, ОСОБА_4 тривалий час відмовлялася надати трудову книжку для внесення запису про поновлення її на роботі, а тому редакція газети "Новомиргородщина" була позбавлена можливості своєчасно внести такий запис. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили позивачу у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки нею не було надано квитанцій до прибуткового касового ордеру, які б підтверджували оплату цих послуг. Подання доказів на підтвердження вказаних витрат до суду касаційної інстанції не можуть братися до уваги, так як вони не подавалися до місцевого суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2017 року та витребувано її матеріали справи із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалами Верховного Суду від 16 лютого 2018 року відкрито провадження за касаційними скаргами ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2017 року, на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2017 року і на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року.
10 травня 2018 року справа № 395/653/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 28 липня 2016 року наказом № 24, виданим керівником Комунального підприємства "Редакція газети "Новомиргородщина", ОСОБА_4 було звільнено із займаної посади відповідального секретаря на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Не погодившись із звільненням, ОСОБА_4 звернулася до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області 24 січня 2017 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_4 поновлено на роботі на посаді відповідального секретаря в Комунальному підприємстві "Редакція газети "Новомиргородщина з 29 липня 2016 року. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі на наступний день після його проголошення - 25 січня 2017 року.
На виконання вказаного рішення суду головний редактор Комунального підприємства редакція газети "Новомиргородщина" виніс наказ від 25 січня 2017 року № 5 про поновлення на роботі позивача та скасував наказ від 28 липня 2016 року № 24 про звільнення ОСОБА_4 у звʼязку із скороченням посади відповідального секретаря, поновив останню на посаді кореспондента. 30 січня 2017 року ОСОБА_4, ознайомившись із змістом вказаного наказу, категорично заперечила проти поновлення її на посаді кореспондента та просила виконати рішення суду в повному обсязі у встановленому законом порядку, поновивши її на посаді відповідального секретаря.
01 лютого 2017 року головний редактор Комунального підприємства редакція газети "Новомиргородщина" виніс наказ № 7 "Про внесення змін до наказу № 5", згідно з яким вилучено пункт 2 з наказу від 25 січня 2017 року № 5 "Про поновлення на роботі ОСОБА_4 П." та замінено його словами: поновити ОСОБА_4 на посаді відповідального секретаря редакції газети "Новомиргородщина" з 29 липня 2016 року. Копію вказаного наказу позивач отримала 12 квітня 2017 року засобами поштового звʼязку.
06 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Новомиргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області із заявою про виконання рішення суду про своє поновлення на роботі.
Постановою державного виконавця Новомиргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області від 06 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 53349137 та розпочато виконавчі дії.
Постановою державного виконавця Новомиргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області від 24 квітня 2017 року виконавче провадження ВП № 53349137 закінчено у звʼязку з виконанням рішення суду про поновлення позивача на роботі.
Запис про поновлення позивача на посаді відповідального секретаря в її трудовій книжці здійснено 24 квітня 2017 року.
Наказом від 27 липня 2017 року № 2 ТОВ "Редакція газети "Новомиргородщина" затвердило штатний розпис на 2017 рік та внесло до нього посаду відповідального секретаря.
Згідно з частинами першою, пʼятою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обовʼязків (пункт 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").