Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 464/944/17
провадження № 61-4050св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи ОСОБА_5, яка підписана представником ОСОБА_6, на постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року складі суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, у якому просив: визнати розписку про отримання позики від 01 листопада 2006 року удаваним правочином, вчиненим з метою приховання іншого правочину, спрямованого на припинення договору про спільну діяльність; стягнути із відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн.
У лютому 2018 року позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії стосовно будівлі виробничого корпусу АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2018 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на майно а саме: будівлю виробничого корпусу АДРЕСА_1, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна 281696546101, що належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, укладеного 30 грудня 2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 7969, та рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року. До набрання чинності рішенням суду у справі № 464/944/17 заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії стосовно наступного майна: будівлі виробничого корпусу АДРЕСА_1, реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна 281696546101, що належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, укладеного 30 грудня 2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 7969, та рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2018 року про накладення арешту на майно, а саме: будівлю виробничого корпусу АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, укладеного 30 грудня 2004 року та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г. В., зареєстрований в реєстрі за № 7969 та рішення апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року.
Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2018 року скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2018 року про заборону будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії стосовно наступного майна: будівлі виробничого корпусу АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування, укладеного 30 грудня 2004 року та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №7969 та рішення апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року до набрання чинності рішенням суду у справі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Оскарженою постановою Львівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2018 року скасовано.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що частиною першою статті 270 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Додатковим рішенням суду вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову і вирішення такого питання не проводиться шляхом ухвалення додаткового рішення, а може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 158 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, вирішивши питання про скасування заходів забезпечення позову, не зазначив всіх заходів, дія яких скасовується, тому правильно ухвалив додаткове рішення. Постановлення судом додаткового рішення не призвело до неправильного вирішення справи, не завдало жодної шкоди учасникам справи. Апеляційні скарги позивача не містили жодних доводів чи міркувань щодо незаконності чи необґрунтованості додаткового рішення. Додаткове рішення оскаржувалося разом із рішенням суду по суті спору та у звʼязку із несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги, судом було переглянуто лише додаткове рішення. Таким чином, апеляційний суд фактично вийшов за межі доводів апеляційний скарг.