Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 199/559/18
провадження № 61-39110св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
третя особа - Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня
2018 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П.,
Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Третя дніпропетровська нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання заяв про відмову від прийняття спадщини недійсними, визнання нотаріальних дій незаконними та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та
ОСОБА_7, третя особа - Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання заяв про відмову від прийняття спадщини недійсним, визнання нотаріальних дій незаконними та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом та призначено справу до розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_5 оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що оскільки вартість 1/4 частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, перевищує ринкову вартість іншого спірного майна, тому справа підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду
м. Дніпропетровська.
У касаційній скарзі, поданій у липня 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року та направити справу за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Касаційна скарга мотивована тим, що документів, які підтверджують ту обставину, що вартість нерухомого майна, яке перебуває на території Бабушкінського району м. Дніпра, перевищує вартість іншого майна, яке знаходиться в Жовтневому (Соборному) районах м. Дніпра, позивач до суду першої інстанції не надав. Звіти про оцінку вартості нерухомого майна, надані позивачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, є незаконними та такими, що містять недостовірну інформацію. Крім того, вказані ціни у цьому звіті суттєво відрізняються від оцінки вартості майна, яку було проведено на замовлення заявника.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа - Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, визнання заяв про відмову від прийняття спадщини недійсними, визнання нотаріальних дій незаконними та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом, а саме на: