Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 693/25/18
провадження № 61-44934 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Степ",
відповідачі: Іноземне підприємство "Агро-Вільд Україна", ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г.,
Бабенка В. М., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року Фермерське господарство "Степ" (далі - ФГ "Степ") звернулося до суду з позовом доІноземного підприємства "Агро-Вільд Україна" (далі - ІП "Агро-Вільд Україна"), ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 21 січня 2008 року між
ФГ "Степ" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за умовами якого позивачу надано у користування строком на 5 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 4,46 га, розташовану в адміністративних межах Жашківської міської ради за межами населеного пункту, який зареєстровано Жашківським районним відділом Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 16 лютого
2008 року за №040878200049.
Пунктом 8 договору сторони погодили, що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
01 серпня 2011 року між ФГ "Степ" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, якою продовжено термін дії договору оренди землі до 31 грудня
2017 року. Державна реєстрація зазначеної додаткової угоди до договору оренди землі проведена відділом Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області 05 серпня 2011 року за № 7120900025003124.
У подальшому позивачеві стало відомо, що до закінчення строку дії вищенаведеного договору, 24 квітня 2015 року між ІП "Агро-Вільд Україна" та ОСОБА_1 укладено договір встановлення емфітевзису, предметом якого є спірна земельна ділянка, та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 20920406 від
24 квітня 2015 року, з визначенням початку строку його дії з 01 січня 2018 року.
Посилаючись на те, що зазначені дії відповідачів не узгоджуються з умовами укладеного раніше договору оренди землі від 21 січня 2008 року і положеннями земельного законодавства, та грубо порушують переважне право ФГ "Степ" на поновлення договору оренди землі, позивач просив суд визнати недійсним договір встановлення емфітевзису від 24 квітня 2015 року, укладений між
ІП "Агро-Вільд Україна" та ОСОБА_1; визнати укладеною між ФГ "Степ" та ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 25 червня
2018 року у задоволенні позову ФГ "Степ" відмовлено.
Стягнуто з ФГ "Степ" на користь ІП "Агро-Вільд Україна" на відшкодування понесених судових витрат 7 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що реалізація ФГ "Степ" переважного права на поновлення договору оренди землі, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання визначеної зазначеною нормою процедури. Разом з тим, наданий орендарем проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року, у порушення вимог статті 30 Закону України "Про оренду землі", без погодження з орендодавцем змінює істотні умови цього договору щодо строку його дії, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати. За наведених обставин, оскільки між орендодавцем та орендарем не досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору оренди землі, переважне право ФГ "Степ" на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося. Крім того ОСОБА_1 своєчасно повідомив орендаря про небажання продовжувати договір оренди землі на будь-яких умовах. Судом також не встановлено порушень вимог чинного законодавства при укладенні між відповідачами договору встановлення емфітевзису від 24 квітня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року апеляційну скаргу ФГ "Степ" задоволено, рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 25 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ФГ "Степ".
Визнано недійсним договір встановлення емфітевзису від 24 квітня 2015 року, укладений між ІП "Агро-Вільд Україна" та ОСОБА_1, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1.
Визнано укладеною між ОСОБА_1 та ФГ "Степ" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2008 року, у редакції, викладеній у позовній заяві, що є невідʼємною складовою зазначеного судового рішення.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ФГ "Степ" належним чином виконувало умови договору оренди землі та передбачені зазначеним договором обовʼязки орендаря, дотрималося процедури повідомлення орендодавця про намірреалізувати переважне право на поновлення договору на новий строк, а тому неврахування судом першої інстанції переважного перед іншими особами права наймача, який належно виконує свої обовʼязки за договором найму, на укладення такого договору на новий строк, свідчить про ігнорування практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до договору про встановлення емфітевзису від 24 квітня 2015 року, у порушення приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", спірна земельна ділянка ще під час дії договору оренди землі була передана у користування іншій особі - ІП "Агро-Вільд Україна", що позбавило позивача, як добросовісного орендаря, можливості реалізувати передбачене законом право на продовження договору оренди землі.
Внесені додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки зміни до договору оренди землі від 21 січня 2008 року встановлюють збільшену, порівняно з попередніми умовами договору, оренду плату, а тому умови договору встановлення емфітевзису від 24 квітня 2015 року не є більш вигідними для орендодавця.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Жашківського районного суду Черкаської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що висновки апеляційного суду про визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди землі грунтуються на неправильному тлумаченні положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", зважаючи на те, що між ОСОБА_1 та ІП "Агро-Вільд Україна" було укладено договір встановлення емфітевзису, що регламентується главою 33 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 93 глави 15 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а не оренди земельної ділянки. За умовами договору про встановлення емфітевзису від
24 квітня 2015 року емфітевтичне право набирає чинності з 01 січня 2018 року, що не порушує прав орендаря на користування спірною земельною ділянкою, з огляду на те, що договір оренди землі від 21 січня 2008 року припинив свою дію
31 грудня 2017 року. Крім того орендодавець до закінчення строку дії договору оренди землі повідомив орендаря про відсутність наміру поновлювати договір оренди на новий строк. Лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі ФГ "Степ" направило орендарю з порушенням строків встановлених у договорі оренди землі 02 жовтня 2017 року. За змістом додаткова угода містить умови, що суттєво відрізняються від укладеного між ФГ "Степ" та ОСОБА_1 договору оренди землі від
21 січня 2008 року, які не були узгоджені сторонами, зокрема щодо нормативної грошової оцінки вартості земельної ділянки, строку дії договору, розміру та форми орендної плати, а також положення про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи та реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору.
У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Степ" просило касаційну скаргу відхилити посилаючись на своєчасність направлення орендодавцю листа-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки та на те, що орендодавець мав достатньо часу для узгодження з орендарем її істотних умов, тим більше, що позивач запропонував поновити договір на кращих, з точки зору орендодавця, умовах, збільшивши орендну плату до 5,5 процентів від нормативної грошової оцінки землі. Одночасна наявність права користування зазначеною земельною ділянкою, як у ФГ "Степ" на підставі договору оренди землі, так і у ІП "Агро-Вільд Україна" на підставі договору встановлення емфітевзису, є порушенням вимог законодавства та переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Продовження дії договору оренди є визначальним для господарської діяльності позивача, оскільки вилучення вказаних земель з обробітку фактично призведе до зупинення роботи господарства та заподіяння збитків.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 21 січня 2008року між
ФГ "Степ" таОСОБА_1 укладено договір оренди землі, загальною площею 4,46 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Жашківської міської ради Шевченківської області, строком на 5 років, який набрав чинності після його державної реєстрації 16 лютого 2008 року.