ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 495/4698/16-ц
провадження № 61-1530св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., ОлійникА. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк",
відповідач - ОСОБА_4,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2017 року, ухвалене у складі судді Гайди-Герасименко О. Д., та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначило, що 22 березня 2013 року між ПАТ "Імексбанк" і ОСОБА_4 укладено договір приєднання № 1, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 142 400 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19,92% на строк до 21 березня 2018 року.
ОСОБА_4 свої зобовʼязання з погашення кредиту не виконував належним чином, у звʼязку з чим у червні 2016 року банк звернувся до нього із вимогою про дострокове повернення кредита і сплату процентів.
Оскільки відповідач вказану вимогу не виконав, ПАТ "Імексбанк" просило стягнути з нього кредитну заборгованість, яка станом на 16 травня 2016 року становить 90 658,65 гривень, з яких: строкова заборгованість за кредитом - 72 628,80 гривень, прострочена заборгованість за кредитом - 10 375,18 гривень, строкова заборгованість за процентами - 918,57 гривень, прострочена заборгованість за процентами - 1 367,57 гривень, заборгованість за пенею за період з 16 травня 2015 року по 16 травня 2016 року - 5 368,92 гривень.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2017 року ПАТ "Імексбанк" у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином виконував зобовʼязання за кредитним договором і щомісяця сплачував обовʼязковий платіж у визначеному договором розмірі, тому у банка не було правових підстав вимагати дострокового виконання кредитних зобовʼязань.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Імексбанк" Матвієнка А. А. відхилено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстави для дострокового стягнення з ОСОБА_4 кредитної заборгованості, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного зʼясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Імексбанк" Матвієнко А. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2017 року і ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що відповідач з липня 2015 року припинив сплачувати платежі у рахунок погашення заборгованості, що вбачається із виписки за його кредитним рахунком, тому висновок судів щодо належного виконання ним кредитних зобовʼязань є помилковим. Мотивуючи висновки про відсутність у ОСОБА_4 простроченої кредитної заборгованості, суди першої і апеляційної інстанцій не спростували подані банком розрахунки заборгованості станом на червень 2016 року і на листопад 2017 року, згідно з якими прострочена заборгованості відповідача збільшилася.
На думку заявника, суди не дослідили належним чином подані відповідачем квитанції і не звернули уваги на те, що у 2015-2016 роках близько десяти платежів ОСОБА_4 здійснив за платіжними реквізитами невідомої компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті".
Заявник вказує, що у справі відсутні будь-які докази на підтвердження того, що сплата платежів на рахунок цієї компанії є належним погашенням платежів за договором приєднання № 1 від 22 березня 2013 року.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2017 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, у якому послався на безпідставність її доводів. Вказав, що у звʼязку з початком процедури виведення ПАТ "Імексбанк" з ринку і запровадженням тимчасової адміністрації змінювалися рахунки банка, на які належало сплачувати заборгованість, тому зарахування частини платежів не відбулося.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 9 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 27 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 березня 2013 року між ПАТ "Імексбанк" і ОСОБА_4 укладено договір приєднання № 1, відповідно до умов якого банк зобовʼязався надати позичальнику кредит у сумі 142 400 гривень на строк до 21 березня 2018 року, а позичальник зобовʼязався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також інші платежі відповідно до договору.
Сторони погодили, що за користування кредитом сплачуються проценти за фіксованою процентною ставкою 19,92% річних.
Кредит погашається з 21 по 21 число кожного місяця. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно з 21 по 21 число місяця наступного за звітним (пункт 1.1 договору приєднання).
У додатку № 1 до договору приєднання міститься графік погашення заборгованості, відповідно до якого кредит і проценти погашаються щомісячним платежем у сумі 4 050 гривень.
Оцінивши подані відповідачем квитанції, суди встановили, що ОСОБА_4 з 22 березня 2013 року по березень 2017 року щомісячно сплачує обумовлений договором платіж у сумі 4 050 гривень на вказані у договорі рахунки і простроченої заборгованості не має.
26 січня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 50 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних".
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб цього ж дня прийнято рішення № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Імексбанк", згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено у банку тимчасову адміністрацію і призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" Северина А. П.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 травня 2015 року № 105 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк", а рішенням від 28 квітня 2016 року № 638 продовжено ліквідаційну процедуру до 26 травня 2018 року включно.
Оцінивши пояснення відповідача, суди встановили, що про зміну рахунків, на які підлягали сплаті щомісячні платежі після запровадження тимчасової адміністрації, ОСОБА_4 повідомлено не відразу, в звʼязку з чим частина здійснених ним платежів не зарахована банком.
Також суди встановили, що після предʼявлення вимоги про дострокове погашення заборгованості ОСОБА_4 продовжує виконувати умови договору та здійснювати щомісячні платежі за договором.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності того, що ОСОБА_4 щомісячно у визначених договором порядку і розмірах здійснював платежі у рахунок погашення кредитної заборгованості і простроченої заборгованості станом на день подавання позову не мав.
Проте такі висновки є передчасними.
Зобовʼязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовʼязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовʼязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовʼязку (стаття 509 ЦК України).