Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 469/643/17
провадження № 61-21632 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Березанської державної адміністрації Миколаївської області,
заінтересовані особи - старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Левицька Вікторія Юріївна, ОСОБА_2 (боржник),
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від
05 грудня 2017 року у складі судді Гапоненко Н. О. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги
У вересні 2017 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Березанської державної адміністрації Миколаївської області звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Левицької В. Ю. (далі державний виконавець Левицька В. Ю.)
На обгрунтування скарги зазначав, що 26 липня 2017 року державним виконавцем Левицькою В. Ю. прийнято рішення про повернення без прийняття до виконання ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2017 року про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" з тих підстав, що в ній не зазначено дату народження боржника.
Посилаючись на те, що державний виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати необхідну інформацію, однак неналежно скористався наданими йому правами, необхідними для своєчасного і повного виконання судового рішення, просив визнати неправомірним повідомлення державного виконавця Левицької В. Ю. від 26 липня 2017 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2017 року у справі № 469/643/17 та зобовʼязати старшого державного виконавця Левицьку В. Ю. відкрити виконавче провадження з виконання зазначеного судового рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 року скаргу заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 задоволено.
Визнано неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Левицької В. Ю. від 26 липня 2017 року про повернення стягувачу без прийняття до виконання ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 13 травня
2017 року у справі №469/643/17.
Зобовʼязано старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Левицьку В. Ю. відкрити виконавче провадження з виконання ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від
13 травня 2017 року у справі №469/643/17 про заборону ОСОБА_2 проведення будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутність у виконавчому документі дати народження боржника за наявності його реєстраційного номера картки платника податків, не позбавляли державного виконавця відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" права одержати необхідну інформацію, зокрема й конфіденційну, для ідентифікації особи боржника, в тому числі його майнового стану. Оскільки державний виконавець не скористався наданими йому правами і не вжив заходів для своєчасного і повного виконання судового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 05 грудня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що задовольняючи скаргу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що державний виконавець не скористався наданим йому законом правом на одержання інформації та документів, необхідних для проведення виконавчих дій, а тому необгрунтовано повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 (боржник за виконавчим документом), у якій заявник просив скасувати ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від
05 грудня 2017 року і постанову Апеляційного суду Миколаївської області від
14 лютого 2018 року, та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невідповідності якого державний виконавець повертає документ стягувачу без виконання. Ухвала Березанського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2017 року таким вимогам не відповідає, а тому помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що дії державного виконавця Левицької В. Ю. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Стягувач не позбавлений можливості звернутися до суду для приведення виконавчого документа у відповідність до вимог закону, однак такі дії заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 не вчиняв. Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам заявника про пропуск прокурором, який діє від імені та в інтересах Березанської районної державної адміністрації, строку на звернення із зазначеною скаргою.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частин першої 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 13 травня 2017 року у цивільній справі № 469/643/17 за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Коблівської сільської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки, накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_2; заборонено йому проводити на вказаній земельній ділянці будівельні роботи; заборонено органам та субʼєктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстраційні дії щодо зазначеної земельної ділянки.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 01 серпня 2017 року ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 13 травня
2017 року змінено в частині заборони органам та субʼєктам, які здійснюють реєстраційні дії щодо земельної ділянки. В іншій частині ухвала суду залишена без змін.
20 липня 2017 року Миколаївською місцевою прокуратурою №1 зазначену ухвалу в частині заборони ОСОБА_2 проводити на спірній земельній ділянці будівельні роботи надіслано до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області для відкриття виконавчого провадження.
26 липня 2017 року старшим державним виконавцем Левицькою В. Ю. прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у звʼязку з невідповідністю виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: у виконавчому документі відсутня дата народження боржника - фізичної особи.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
За змістом частини пʼятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною другою статті 387 ЦПК України 2004 року у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовʼязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імʼя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імʼя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк предʼявлення рішення до виконання.