Постанова
Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 743/1219/17
провадження № 61-30422св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Ріпкинське обʼєднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ріпкинського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2017 року у складі судді Жовток Є. А. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Харечко Л. К., Скрипки А. А., Тагієва С. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Ріпкинського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Ріпкинське обʼєднання УПФУ в Чернігівській області) про стягнення успадкованого майна.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є спадкоємицею першої черги права на спадкування за законом після свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Звернувшись із заявою до нотаріальної контори вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого, згідно із яким, до спадщини входять недоодержані кошти в розмірі 599,10 грн, що нараховані відповідно до рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року у справі № 2518/2-а-13907/11.
Відповідач відмовив їй у виплаті успадкованих грошових коштів, чим порушив її право власності на спадкове майно.
Враховуючи наведене, позивач просила стягнути з відповідача на її користь у порядку спадкування нараховані, але недоотримані померлим пенсійні виплати у розмірі 599,10 грн.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2017 року позов задоволено, стягнуто з Ріпкинського обʼєднаного УПФУ на користь ОСОБА_4, у порядку спадкування, недоотримані ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсійні виплати за рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області у справі № 2518/2-а-13907/11, у розмірі 599,10 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушується право позивача на отримання успадкованої після смерті її батька суми коштів, а тому це право підлягає судовому захисту шляхом стягнення коштів у примусовому порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що доводи апеляційної скарги не спростували правильність висновків суду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2017 року Ріпкинське обʼєднане управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що здійсненню виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, передує отримання таких коштів у бюджеті Пенсійного фонду України. Ріпкинському обʼєднаному УПФУ в Чернігівській області не перераховані кошти з бюджету, а тому управління не має у своєму володінні власних коштів для забезпечення перерахування їх у рахунок виконання судового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час ухвалення судових рішень у справі) щодо законності та обґрунтованості.
Судами встановлено, що постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2011 року у справі № 2518/2-а-13907/11 визнано неправомірними дії УПФУ в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо непроведення перерахунку та виплати додаткової пенсії та доплати до пенсії ОСОБА_5 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14 травня 2011 року. Зобовʼязано УПФУ в Ріпкинському районі Чернігівської області з 14 травня 2011 року перерахувати та виплатити ОСОБА_5 додаткову пенсію в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування", за виключенням виплачених сум за вказаний період; доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", за виключенням виплачених сум за вказаний період.