Постанова
Іменем України
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 171/1304/17
провадження № 61-36840св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат КононенкоОлександр Володимирович, на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М., від 03 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою.
Позовну заяву мотивовано тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Під час проживання з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, останній був зареєстрований у належній їй квартирі. Вказувала, що з 2008 року сторони припинили сімейні відносини, відповідач виїхав та став проживати окремо. З моменту припинення сімейних відносин відповідач до квартири не зʼявлявся, а тому вважала, що він втратив право користування жилим приміщенням, оскільки відсутній за місцем реєстрації понад шість місяців.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Семенової Н. М. від 21 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не проживає у спірній квартирі понад один рік без поважних причин, а тому як член сімʼї власника на підставі статті 405 ЦК України втратив право на користування спірним житлом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач вселився у квартиру позивача як член її сімʼї, не втратив цього права у звʼязку із припиненням сімейних стосунків. Оскільки відповідач не проживав в спірній квартирі протягом тривалого часу з поважних причин, відсутні підстави визнавати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що відповідач не є членом її сімʼї, він не проживає в спірній квартири протягом значного проміжку часу, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування цим майном.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5 та
ОСОБА_7, яка є спільною дитиною сторін (а. с. 10).
ОСОБА_5 вселився у належну ОСОБА_4 квартиру, як член її сімʼї, оскільки сторони проживали однією сімʼєю без реєстрації шлюбу, а тому відповідач у встановленому законом порядку набув права користування вказаною квартирою.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
За положеннями статті 47 Конституції України та статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК Української РСР закріплено положення про те, що громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сімʼю складають особи, які спільно проживають, повʼязані спільним побутом, мають взаємні права та обовʼязки.