Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 336/7752/16-ц
провадження № 61-43011св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія",
третя особа - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", подану представником Овчаренком РусланомВячеславовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2017 року у складі головуючого-судді Щасливої О. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року у складі суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія") про відшкодування майнової шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 09 грудня 2013 року з вини водія автомобіля марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої належний йому на праві власності автомобіль марки "Хюндай Соната", державний номер НОМЕР_2, зазнав технічних пошкоджень. Розмір спричиненою йому майнової шкоди згідно висновку товарознавчого дослідження складає 28 572 грн, вартість проведення дослідження становить 600 грн, вартість лікування у звʼязку з отриманими тілесними ушкодженнями - 1 663 грн 18 коп.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", яке безпідставно відмовилося виплатити страхове відшкодування.
На підставі викладено, ОСОБА_4 просив стягнути з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на свою користь 30 835 грн на відшкодування майнової шкоди, 2 744 грн 86 коп. трьох відсотків річних та 24 606 грн 47 коп. інфляційних втрат за період з 29 грудня 2013 року до 16 грудня 2016 року, а також 600 грн на відшкодування витрат на проведення товарознавчого дослідження, 1 663 грн 18 коп. на відшкодування витрат на лікування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_4 28 572 грн на відшкодування шкоди, спричиненої майну, 1 413 грн 18 коп. на відшкодування витрат на лікування та 600 грн на відшкодування витрат на проведення товарознавчого дослідження. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач має право на страхове відшкодування. Сам факт порушення ним строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку, не може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати. Подання заяви про страхове відшкодування саме за формою визначеного зразка з порушенням встановленого законом строку зумовлено неналежним виконанням відповідачем положень статті 33 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо обовʼязку страховика надавати консультаційну допомогу. За змістом заява-повідомлення про настання страхового випадку ї є заявою про страхове відшкодування, оскільки вона відповідає вимогам статті 35 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2017 року частково змінено, а саме зменшено розмір майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до 23 300 грн. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на виплату страхового відшкодування, оскільки своєчасно звернувся до відповідача із заявою повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а подання заяви про страхове відшкодування саме за формою визначеного зразка з порушенням встановленого законом строку зумовлено невиконанням страховиком вимог статті 33 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ненаданням ним консультативної допомоги позивачу. При цьому зазначив про неврахування судом першої інстанції вимог статей 12, 36 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що призвело до невірного визначення розміру майнової шкоди, який підлягає зменшенню на суму франшизи та суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2018 року ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" в особі представника Овчаренка Р.В. подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем правомірно відповідно до вимог пунктів 37.1.4, 37.1 статті 37 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки останній звернувся із такою вимогою поза межами встановленого законом однорічного строку. Подана позивачем у грудні 2013 року заява-повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, не є і не може бути заявою про страхове відшкодування, оскільки вона не відповідає законодавчо визначеним вимогам. Крім того, консультативна допомога заявнику в силу вимог пункту 35. 3 статті 35 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надається саме під час складання заяви про виплату страхового відшкодування.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 09 грудня 2013 року близько 17.00 години на вулиці Чарівній у місті Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля марки "Хюндай Соната", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_5, який порушив правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з належним позивачу на праві власності транспортним засобом, унаслідок чого автомобіль марки "Хюндай Соната", державний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2014 року.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 12/02 від 17 лютого 2015 року розмір спричиненої позивачу пошкодженням автомобіля майнової шкоди складає 28 572 грн, вартість проведення зазначеного дослідження становить 600 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", що підтверджується полісом обовʼязкового страхування № АС/1951681 від 04 червня 2006 року, згідно пунктів 2, 4 якого страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоровʼю потерпілих становить на одну особу 100 000 грн, за шкоду майну - 50 000 грн.
Із заявою-повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 16 грудня 2013 року ( а. с.18).
У січні 2014 року ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено відповідні акти з детальним описом пошкоджень ( а. с.19-20).
21 жовтня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" із заявою про страхове відшкодування (а.с. 47).
Листом від 05 листопада 2015 року № 223/1 позивач повідомлений ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про відмову у здійсненні страхового відшкодування на підставі пунктів 37.1.4, 37.1 статті 37 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у звʼязку з пропущенням річного строку зі зверненням з відповідною заявою (а. с. 22).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовʼязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).