Постанова
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 369/4553/17
провадження № 61-40663 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І.,
Савченко С. І., Іванової І. В. та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року у складі судді Корбута В. М. й постанову Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Савченко С. І., Іванової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі ПАТ "Ощадбанк") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 04 липня 2008 року між
ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної лінії
№ 2644 (далі кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000,00 доларів США зі сплатою 16 процентів річних за користування кредитом, строком на 10 років.
На забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором, 04 липня
2008 року між ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 6155, за умовами якого відповідач передав позивачеві в іпотеку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від
16 березня 2011 року звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 420 809,23 грн, що складається із заборгованості за кредитом, процентами та нарахованої пені.
11 січня 2016 року однокімнатна квартира, яка є предметом іпотеки, була реалізована на електронних торгах, за наслідками проведення яких 21 січня 2016 року на рахунок ПАТ "Ощадбанк" зараховано кошти в розмірі
363 977,10 грн.
Посилаючись на те, що за рахунок реалізації предмету іпотеки заборгованість за кредитним договором була погашена лише частково та, що заборгованість підлягає погашенню у валюті, визначеній кредитним договором (долар США), позивач просив стягнути з позичальника залишок заборгованості за кредитним договором, яка станом на 22 березня 2017 року, з урахуванням уточнених позовних вимог,становить 36 414,35 доларів США, з яких 36 329,35 доларів США заборгованість за кредитом та 85 доларів США пеня.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 06 березня
2018 року у задоволенні позову ПАТ "Ощадбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач повторно звернувся до суду з позовом до того самого відповідача, про той самий предмет і з тих самих підстав, змінив лише вимоги про стягнення заборгованості щодо валюти кредиту.Наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором у розмірі 36 414,35 доларів США є необгрунтованим, оскільки
Києво-Святошинським районним судом Київської області під час розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки встановлено, що розмір заборгованості за кредитним договором становить 420 809,23 грн, що еквівалентно 52 998,64 доларам США. Крім того, банк своєчасно не звернувся з виконавчим листом щодо примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки від 16 березня 2011 року та із заявою до суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Суд залишив без задоволення заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності з посиланням на те, що позовна давність застосовується лише за доведеності позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" задоволено частково, рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Ощадбанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість у розмірі 56 832,13 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки не є перешкодою для предʼявлення позову про стягнення заборгованості за тим самим договором у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Оскільки отриманих від реалізації предмета іпотеки грошових коштів не вистачило на погашення заборгованості за кредитним договором, банк мав право на звернення до суду з даним позовом. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості у розмірі 420 809,23 грн, виконано частково - у розмірі 363 977,10 грн, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Ощадбанк" про стягнення з відповідача залишку непогашеної заборгованості за кредитним договором у розмірі 56 832,13 грн. Висновок суду першої інстанції про повторне звернення банку до суду з позовом до того ж відповідача, про той самий предмет і з тих самих підстав апеляційний суд визнав помилковим, оскільки банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з інших підстав, а саме у звʼязку з недостатністю отриманих від реалізації предмету іпотеки грошових коштів на погашення заборгованості за кредитним договором.
Узагальнені доводи касаційних скарг
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, у якій він просить скасувати постанову Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року, а рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року залишити в силі.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ПАТ "Ощадбанк" повторно звернувся до суду з позовом до того самого відповідача, про той самий предмет і тих самих підстав, щодо якого ухвалено рішення Києво-Святошинським районним судом Київської області від 16 березня 2011 року, та безпідставно не розглянув подану ним до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності. Крім того, в порушення вимог процесуального законодавства позивач, обираючи спосіб захисту порушеного права, обрав не один, а намагався застосувати всі одразу, в судовому засіданні зменшив позовні вимоги до 36 414,35 доларів США, але не подавав заяву про зміну підстав та предмету позову в порядку частини третьої статті 49 ЦПК України.
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Ощадбанк", у якій заявник просив скасувати рішення Богуславського районного суду Київської області від 06 березня 2018 року і постанову Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2018 року, та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заборгованість відповідача за кредитним договором відповідає розміру залишку заборгованості, зазначеної у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду не може змінювати зміст договірного зобовʼязання та не урахував, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором від
04 липня 2008 року, валютою якого є долар США, а тому зобовʼязання щодо повернення кредиту підлягає виконанню у доларах США. Крім того, предметом позову у справі, за наслідками розгляду якої ухвалено рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2011 року, було звернення стягнення на предмет іпотеки, а не стягнення суми заборгованості, що має місце у даній справі. Також суди не надали належної оцінки наданому ПАТ "Ощадбанк" розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ "Ощадбанк" на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому банк зазначав, що ухвалення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не припиняє зобовʼязальних правовідносин сторін за кредитним договором, не звільняє боржника від виконання зобовʼязань та не позбавляє кредитора права на отримання суми заборгованості. Посилання відповідача на пропуск позовної давності є необгрунтованим, оскільки рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки фактично було виконано в січні 2016 року, заборгованість за кредитним договором погашена лише частково, а тому банк дізнався про розмір непогашеної заборгованості лише 21 січня 2016 року, а до суду звернувся
24 квітня 2017 року, тобто в межах позовної давності.