Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 212/1415/17-ц
провадження № 61-40413св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Державне підприємство "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року у складі судді Борис О. Н. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці" (далі - ДП "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці") про скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він працював на посаді провідного інженера сектору експертизи обʼєктів гірничо-металургійного виробництва відділу технічної експертизи ДП "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці" із 29 грудня 2007 року.
03 березня 2016 року позивач отримав повідомлення про звільнення, з якого дізнався, що наказом від 24 лютого 2016 року № 16-ОД "Про внесення змін до штатного розпису ДП "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці", передбачено скасувати посаду провідного інженера у секторі експертизи обʼєктів гірничо-металургійного виробництва відділу технічної експертизи із 05 травня
2016 року.
Наказом від 23 травня 2016 року № 81-к позивача звільнено із займаної посади
з 23 травня 2016 року за скороченням чисельності штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Посилаючись на несвоєчасність попередження профспілкового комітету про прийняття рішення про скорочення посади, необґрунтованість змісту наказу
від 24 лютого 2016 року № 16-ОД та порушення норм трудового права при прийнятті цього наказу, ненадання профспілковому комітету будь-яких письмових доказів про гостру потребу в оптимізації складу сектору, неврахування переваги позивача, який має значний досвід та кваліфікацію, просив скасувати наказ від 23 травня 2016 року № 81-к; скасувати пункт 3 наказу від 24 лютого 2016 року № 16-ОД; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 98 412,76 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн, а також допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 08 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відбулося скорочення штату працівників на ДП "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці" та відсутні порушення процедури звільнення з роботи ОСОБА_4
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ДП "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці" про скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги є недоведеними, а тому посилання на пропуск позовної давності підлягає виключенню з мотивувальної частини.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 08 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при винесенні свого рішення на підставі наявних матеріалів справи не повно зʼясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам наданих позивачем, не сприяв повному, обʼєктивному та неупередженому їх розгляду, а тому судові рішення не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими. Крім того, суди не прийняли до уваги вимоги пункту 3 статті 42 КЗпП України та статтю 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо переважного залишення на роботі працівника у разі скорочення чисельності чи штату працівників, на що позивач має право.
У листопаді 2018 року від ДП "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що відповідно до наказу від 29 грудня 2007 року № 116-к ОСОБА_4 прийнятий на посаду провідного інженера сектору експертизи обʼєктів гірничо-металургійного виробництва відділу технічної експертизи, що підтверджується копією трудової книжки.
Наказом від 24 лютого 2016 року № 16-ОД "Про внесення змін до штатного розпису ДП "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці" відповідач вніс ряд змін до штатного розпису підприємства, у тому числі і до штатного розпису відділу технічної експертизи, а саме: у звʼязку із значним зменшенням обсягів робіт у відділі технічної експертизи із 05 травня 2016 року скасовано посаду провідного інженера сектора експертизи обʼєктів гірничо-металургійного виробництва.
03 березня 2016 року позивачу направлено повідомлення про звільнення, за
вих. № 567/01, з яким він ознайомився 03 березня 2016 року, про що свідчить його особистий підпис.
Отже, позивача повідомлено за два місяці до запланованого вивільнення про звільнення, а також, цим повідомленням доведено до його відома про відсутність на підприємстві вакантних посад, які б відповідали його кваліфікації.