ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/72/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний карʼєр"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 (головуючий суддя - Орєшкіна Е.В., судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) та на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2018 (суддя Дроздова С.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Янцівський гранітний карʼєр"
до Запорізької обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області
про поновлення договору оренди землі,
за участю:
від позивача: Ткач Д.М. (адвокат)
від відповідача: Завгородня К.М. (довіреність від 21.12.18),
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Янцівський гранітний карʼєр" (далі - відповідач, ПАТ "Янцівський гранітний карʼєр"), звернувшись в суд з позовом до Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач) з урахуванням уточнень, просило поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 13.02.2006 (державна реєстрація від 01.03.2006 за №040626000001), укладеного між ним та Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (далі - третя особа), на дванадцять років; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 13.02.2006, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.03.2006 за №040626000001, на тих же самих умовах в редакції додаткової угоди, викладеній в позовній заяві.
Ці вимоги мотивовано зверненнями позивача до орендодавця з наміром реалізувати переважне право на поновлення договору, однак оскільки додаткову угоду укладено не було, а позивач продовжує користуватись обʼєктом оренди, сплачуючи орендну плату, останній заявив даний позов.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019, в позові відмовлено.
Суди визнали, що позивачем розпочато процедуру поновлення договору оренди на підставі положень частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", однак не дотримано приписи частини 2 цієї статті, а тому правові підстави для поновлення договору відсутні, оскільки позивач втратив своє переважне право на поновлення договору. Разом з цим, оскільки третя особа не мала повноважень на розпорядження спірною землею, поновити договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не можна.
У касаційній скарзі позивач просить вказані судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Ці вимоги мотивовано порушенням судами статті 122 Земельного кодексу України, частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", частини 1 статті 14, частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття незаконних рішень, котрі не відповідають обставинам, що склались між сторонами даного спору.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення, як законні та такі, що відповідають обставинам справи, залишити без змін.
Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.
Судами у даній справі встановлено, що 13.02.2006 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Янцівський гранітний карʼєр" (орендар), правонаступником якого є позивач, укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди від 30.07.2008, орендодавець на підставі розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 17.08.2005 за №1/315 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Згідно з умовами пунктів 2 і 15 договору в оренду передається земельна ділянка площею 23,3 га та площею 3,4 га, загальною площею 26,7 га, в тому числі: під карʼєром 22,5 га, під відвалами 4,2 га, для ведення виробничої діяльності.
Договір 13.02.2006 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М. (зареєстровано в реєстрі за №574) та зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" 01.03.2006, про що в Державному реєстрі земель зроблений відповідний запис за №040626000001.
Згідно з пунктом 8 договору його укладено на 12 років і договір діє до 17.08.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Судами встановлено і те, що листом від 10.08.2017 №1361/1 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проханням щодо поновлення договору оренди землі. До звернення було надано проект угоди в трьох примірниках, підписаних з боку орендаря.
Листом №19-8-0.6-4738/2-17 від 28.08.2017 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача, що не має правових підстав для поновлення (продовження) договору оренди на новий строк та укладення додаткової угоди до вищевказаного договору оренди землі, оскільки розпорядником земель промисловості, який має право на поновлення договору оренди землі, є Запорізька обласна державна адміністрація.
Листом за вих.№0545/0507 від 18.09.2017 Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області повідомила позивача, що 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI, положеннями якого були внесені зміни до статті 122 Земельного кодексу України в частині повноважень органів державної влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування, а тому компетенцію відносно розпорядження такою ділянкою має обласна державна адміністрація.
Разом з цим позивач 07.09.2017 звернувся до заступника голови облдержадміністрації Бабаніна О.О. з листом - повідомленням з проханням поновити (продовжити) договір оренди. До звернення було також надано проект додаткової угоди в трьох примірниках, підписаних з боку орендаря.
Листом від 11.10.2017 № 07832/08-32 відповідачем було повідомлено позивача про необхідність додання до раніше поданого листа додаткових документів, а саме: розпорядчого документа, на підставі якого земельні ділянки надавались оренду та укладався договір оренди землі; документів, які підтверджують державну реєстрацію речових прав на обʼєкти нерухомого майна, що розміщені на запитуваних земельних ділянках (у разі наявності таких обʼєктів); спеціального дозволу на користування надрами; інформацію про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати на землю.
Разом з листом №1663 від 20.10.2017, адресованим відповідачеві, позивачем були надані визначені Запорізькою обласною державною адміністрацією документи.
Листом №07832/08-32 від 15.12.2017 відповідач повідомив позивача, що запропоновані матеріали та документи до облдержадміністрації не надійшли, що унеможливлює позитивне вирішення порушеного питання.
Наведені обставини у їх сукупності слугували підставою для звернення у суд із даним позовом на підставі астини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди свої висновки мотивували тим, що позивачем у даних правовідносинах, що мали місце між сторонами, було обрано правову конструкцію реалізації переважного права на поновлення договору оренди, унормованого приписами частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Разом з цим, оскільки позивачем не дотримано приписів частини 2 названої статті щодо строку для реалізації переважного права на поновлення договору, а поновлення договору на підставі частини 6 цієї ж статті може мати місце лише на тих же умовах, що були передбачені договором оренди землі, то за встановлених судами обставин щодо перевищення третьою особою у справі наданих їй законодавством повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, поновлення договору, котрий припинив свою дію, за відсутності волевиявлення належного розпорядника землі - відповідача, є незаконним.
Підстави для скасування рішення та постанови у справі відсутні з огляду на таке.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обовʼязки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").