ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/2191/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит"
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",
до Публічного акціонерного товариства "Галичфарм",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - АТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" (далі - ПАТ "Галичфарм") заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ПАТ "Галичфарм" укладено кредитні договори від 15.11.2012 № 1441-12, від 19.09.2007 № 1195-01-07, від 29.06.2010 № 1320-10, від 21.05.2010 № 1318-10, від 26.05.2010 № 1319-10, від 13.06.2008 № 1252-08 зі змінами та доповненнями, які позичальник належним чином не виконував, внаслідок чого утворився борг на загальну суму 1 153 112 678,05 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.12.2019 у справі № 914/2191/18, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, позовну заяву АТ "Банк "Фінанси та Кредит" і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Судові рішення аргументовано тим, що позовні вимоги АТ "Банк "Фінанси та Кредит" заявлені на підставі семи окремих кредитних договорів, які визначають різні розміри кредитних ліній, строки їх погашення, розміри процентів; суми цих договорів є мільйонними, а кредитні лінії було відкрито на значний термін, тому вимоги позивача, обʼєднані у цій позовній заяві, не повʼязані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, їх спільний розгляд перешкоджатиме повному, всебічному та обʼєктивному зʼясуванню прав і відносин між сторонами, утруднить вирішення спору.
5. Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд також зауважив, що оскільки позовні вимоги, заявлені АТ "Банк "Фінанси та Кредит" у цій справі, не повʼязані між собою підставами виникнення та поданими доказами, вони не можуть вважатися однорідними, а тому норми статті 173 ГПК України у цьому випадку не може бути застосовано.
6. Крім цього, колегія апеляційного господарського суду додатково звернула увагу, що звертаючись із позовом на загальну суму 1 153 112 678,05 грн, позивач не надав доказів сплати судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.12.2018 (про повернення позовної заяви) і постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 914/2191/18, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначені ухвалу та постанову скасувати повністю, а справу № 914/2191/18 передати на розгляд до Господарського суду Львівської області для порушення позовного провадження.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Підставами для скасування ухвали скаржник вважає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема положень статей 173, 174 ГПК України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
9. Скаржник наголошує, що позовні вимоги, заявлені у цій справі, є однорідними, виникли з аналогічних підстав, повʼязані між собою одним і тим самим способом захисту права, а обраний позивачем спосіб захисту, на його думку, є найбільш ефективним і не порушує правил обʼєднання позовних вимог.
10. Крім цього, на думку скаржника, обʼєднання позовних вимог у цій справі дає можливість досягти процесуальної економії.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у письмових поясненнях на касаційну скаргу просить її задовольнити, адже позовні вимоги, заявлені у цій справі, є однорідними та виникають із тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. При цьому обраний позивачем спосіб захисту є найбільш ефективним, дає змогу досягти процесуальної економії та повно і всебічно встановити фактичні обставини справи.
12. Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
13. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
14. Предметом касаційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про повернення позивачеві позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у звʼязку з порушенням позивачем правил обʼєднання позовних вимог.
15. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила обʼєднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
16. Частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути обʼєднано декілька вимог, повʼязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
17. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому обʼєднанню підлягають вимоги, повʼязані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
18. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
19. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.