ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/678/17-г/4
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
за участю представників:
позивача - Кизенко Д.О.
відповідача - не зʼявився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 (головуючий суддя Плотніцький Б.Д., судді Галушко Н.А., Хабіб М.І.) та рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 (суддя Бурда Н.М.) у справі № 921/678/17-г/4
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп"
до Тернопільської міської ради
про визнання поновленим договору оренди землі,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради (далі - відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю повідомлення орендодавця про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди землі від 23.05.2012 у встановлений місячний термін після закінчення строку дії договору, з огляду на що орендар на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" направляв орендодавцю листи від 25.06.2017 та 08.08.2017 з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Проте, відповідач листами від 21.07.2017 та 12.09.2017 відмовив позивачу у поновленні договору.
Короткий зміст оскаржуваних рішень, прийнятих судами попередніх інстанцій
2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 в позові відмовлено.
2.1. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано відсутністю правових підстав для визнання договору оренди землі поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з огляду на встановлений факт невиконання позивачем обовʼязків за договором в частині сплати орендних платежів в порядку та розмірі, визначених умовами договору після закінчення строку його дії - 17.05.2017.
3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін з аналогічних підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
5. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно витлумачили та застосували положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки правова конструкція наведеної норми не передбачає такої умови, як належне виконання обовʼязків за договором.
5.1. Позивач наголошує на тому, що єдиною підставою для сплати орендної плати за землю є належним чином оформлений договір оренди земельної ділянки, а враховуючи бездіяльність відповідача, яка виразилася у непідписанні додаткової угоди про поновлення дії договору оренди, позивач був позбавлений правових підстав для нарахування та сплати орендної плати.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
6. Відповідач не подав відзиву на касаційну скаргу, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 23.05.2012 між Тернопільською міською радою, як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп", як орендарем, укладено договір оренди землі (кадастровий номер 6110100000:070040014) загальною площею 0,9136 га по вул. Галицька, 38 а, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Тернополі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.06.2012 за № 611010004000841.
7.1. Пунктом 8 договору оренди землі сторони погодили, що його укладено терміном на пʼять років - по 17.05.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
7.2. Після закінчення терміну дії договору оренди землі (з 17.05.2017) позивач продовжував користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, з метою належного оформлення відносин з приводу продовження (пролонгації) дії договору оренди землі, 26.06.2017 звернувся до Тернопільської міської ради з листом за №313, з долученими до нього двома примірниками додаткової угоди до Договору, підписаними Орендарем, у якому просив укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 23.05.2012, керуючись нормами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
7.3. Листом від 21.07.2017 № 1486/08 Тернопільська міська рада повідомила позивача про відсутність правових підстав для підписання запропонованих додаткових угод. Зазначена відмова була обґрунтована тим, що заявником не дотримано приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині обовʼязку повідомити орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором.
7.4. 08.08.2017 на адресу Тернопільської міської ради позивачем повторно надіслано листа за №406, у якому висловлено прохання підписати долучені примірники додаткової угоди з посиланням на положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у задоволенні якого також було відмовлено листом №2987/08-60 від 12.09.2017.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
8. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
9. Предметом даного спору є вимога про поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
10. Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-пʼята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).
11. Відповідно до частини 6 статті 33 названого Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
12. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин 1-5 статті 33 Закону, оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки за умови, що орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди листа - заперечення орендодавця проти поновлення цього договору.
13. Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону, не вимагається.
Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті 33 Закону полягає саме у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема, у звʼязку з належним виконанням договору оренди землі. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не повʼязані одна з іншою.
14. Зважаючи на наявність такого юридичного складу, необхідного для поновлення договору оренди землі з підстав передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренди землі", а саме (1) користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і (2)відсутність протягом одного місяця листа - заперечення орендодавця проти поновлення договору (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору), спірний договір вважається поновленим на підставі закону.