ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6624/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивачів - 1 -не зʼявився,
- 2 - Петросенка І.М.,
відповідачів - 1 -не зʼявився,
- 2 - Дев’ятки О.Г.,
- 3 - Дев’ятки О.Г.,
третіх осіб, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача - не зʼявився,
на стороні відповідача - 1 - не зʼявився,
на стороні позивача -1 - не зʼявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Турчин С.О.)
від 07.06.2018,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.)
від 31.01.2019,
за позовом 1) сільськогосподарського виробничого кооперативу "Аграрій", 2) ОСОБА_5,
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд", 2) ОСОБА_4, 3) ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нацина - ОСОБА_6, 2) Херсонська міська рада в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -1 - ОСОБА_7,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1: ОСОБА_8,
про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним статуту, визнання недійсними договорів, зобовʼязання вчинити дії,
та за зустрічним позовом ОСОБА_4,
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Аграрій",
про визнання права власності на частку у статутному капіталі,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3,
до ОСОБА_5,
про визнання права власності на частку у статутному капіталі,
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2017 року сільськогосподарський виробничий кооператив "Аграрій", ОСОБА_5 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд", оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд" № 12/10 від 13.11.2016; визнання недійсним Статуту ТОВ "Агробуд" (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд" № 12/10 від 13.11.2016. Просив визнати недійсними договір купівлі-продажу частки, укладений 13.11.2016 між СВК "Аграрій" і ОСОБА_4 та договір купівлі-продажу частки, укладений 13.11.2016 між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 Визнати недійсною та скасувати довіреність б/н від 13.10.2016, видану ТОВ "Агробуд" ОСОБА_8 Скасувати державну реєстрацію таких змін: до установчих документів юридичної особи ТОВ "Агробуд" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991050009019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради; до відомостей про юридичну особу, що не повʼязані зі змінами в установчих документах юридичної особи ТОВ "Агробуд" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991070010019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі посилаються на те, що ОСОБА_5 та директор СВК "Аграрій" ОСОБА_7 13.11.2016 не були присутніми в м. Києві, не брали участі у загальних зборах учасників ТОВ "Агробуд", протокол № 12/10 від 13.11.2016 та спірні договори купівлі-продажу частки від 13.11.2016 не підписували. Також, ОСОБА_5 та директор СВК "Аграрій" не підписували довіреності б/н від 13.10.2016 на імʼя ОСОБА_8 З урахуванням цих обставин просили визнати недійсними вказані рішення загальних зборів, довіреність, договори та статут в новій редакції, скасувати державну реєстрацію змін.
ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до СВК "Аграрій", в якій просив визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Агробуд" у сумі 4 068,61 грн, що складає 16,97% статутного капіталу ТОВ "Агробуд".
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що СВК "Аграрій" безпідставно не визнає за ОСОБА_4 право власності на придбану ним у СВК "Аграрій" за договором купівлі-продажу № 1 від 13.11.2016 частку у статутному капіталі ТОВ "Агробуд" (яку оплатив), а тому просив задовольнити ці зустрічні позовні вимоги.
Від ОСОБА_3 до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_5, в якій ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Агробуд" у розмірі 19 902,78 грн, що складає 83,03% статутного капіталу ТОВ "Агробуд".
Зустрічна позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що за договором купівлі-продажу № 2 від 13.11.2016 він придбав у ОСОБА_5 його частку у статутному капіталі ТОВ "Агробуд" у розмірі 19 902,78 грн, що складає 83,03 % статутного капіталу товариства та розрахувався за цю частку, про що свідчить розписка ОСОБА_5 про отримання коштів. Оскільки ОСОБА_5 не визнає право власності на придбану ОСОБА_9 частку у статутному капіталі товариства, то останній звернувся з цією зустрічною позовною заявою.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 31.01.2019, первісний позов задоволено частково.
Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд", оформлене протоколом № 12/10 від 13.11.2016; визнано недійсним Статут ТОВ "Агробуд" (нова редакція), затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд" № 12/10 від 13.11.2016; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки, укладений 13.11.2016 між СВК "Аграрій" і ОСОБА_4; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки, укладений 13.11.2016 між ОСОБА_5 і ОСОБА_9; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Агробуд" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991050009019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради; скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не повʼязані зі змінами в установчих документах юридичної особи ТОВ "Агробуд" від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991070010019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради.
В решті первісного позову відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовлено.
21.02.2019 ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали касаційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019.
ОСОБА_3 у касаційній скарзі просить вказані судові рішення скасувати в частині задоволення первісного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, укладеного 13.11.2016 між ОСОБА_5 і ОСОБА_9; про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Агробуд" (код 03584836) від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991050009019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради, про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не повʼязані зі змінами в установчих документах юридичної особи ТОВ "Агробуд" (код 03584836) від 17.11.2016, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14991070010019837, вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Херсонської міської ради та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частку у статутному капіталі і справу в цих частинах направити новий розгляд до суду першої інстанції.
В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволення первісного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, укладеного 13.11.2016 між СВК "Аграрій" і ОСОБА_4 і в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до СВК "Аграрій" про визнання права власності на частку у статутному капіталі і справу в цих частинах направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Підставами для скасування судових рішень в оскаржуваних частинах зазначають те, що вказані судові рішення не відповідають ст. ст. 86, 236, 237, 238 ГПК України. Судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови не взято до уваги доводи ОСОБА_3, ОСОБА_4, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказують на те, що суд апеляційної інстанції навмисно у своїй постанові спотворив обставини і послався на те, що судом першої інстанції, враховуючи неможливість відібрання підписів безпосередньо від ОСОБА_7, ОСОБА_5 через їх незʼявлення у судове засідання, було необґрунтовано надано для дослідження експерту документи які містять підписи вказаних осіб. Посилається на відмову суду у задоволенні клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи. Зазначає, що висновок експертів № 16665/17-32/16666/17-33/3091:3096/18-32/3097:3102/18-33 від 27.02.2018 є недопустимим доказом, адже складений з порушенням вимог чинного законодавства. На думку скаржників, документи, видані невизнаними Україною органами на тимчасово окупованій території АРК, на які послалися експерти при дослідженні справжності підписів позивачів, є недійсними в силу Закону та не можуть вважатися документами на яких містяться вільні та умовно-вільні зразки підписів позивачів. Отже, для їх дослідження були відсутні будь-які правові підстави. Вважають, що самостійне вибрання експертами для проведення експертизи вільних та умовно-вільних зразки підписів ОСОБА_5, ОСОБА_7 суперечить приписам Інструкції, відповідно до якої експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також проводити експертизи на підставі нелегітимних документів. Посилаються на те, що з урахуванням заперечень скаржників щодо відсутності позивачів у м. Києві на момент укладення спірних правочинів, суд мав зобовʼязати позивачів надати докази перетинання ними державного кордону до 01.01.2016 і у разі ненадання таких доказів вважати, що станом на 01.01.2016 позивачі перебували на неокупованій території України. Стверджують, що за умови підписання протоколу загальних зборів його учасниками подальше встановлення факту відсутності нотаріального посвідчення справжності підписів на протоколі автоматично не спростовує справжність підписів таких учасників. На думку ОСОБА_3, ОСОБА_4, судами встановлені обставини справи на підставі недопустимих доказів, якими є висновки експертів та відомості Державної прикордонної служби України. За таких обставин передчасним є і висновок судів про недійсність рішення загальних зборів, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд" № 12/10 від 13.11.2016. Висновок господарських судів про недійсність договорів купівлі-продажу частки № 1, № 2 від 13.11.2016 і про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_4 обґрунтовано тими самими доказами, які з вищенаведених підстав скаржники вважають недостовірними. Посилаються на п. 39 постанови Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 910/7426/17.
10.04.2019 до Верховного Суду від ОСОБА_3В, ОСОБА_4 надійшли узагальнені доводи касаційних скарг, в яких останні посилаються на п. п. 38, 39 постанови Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 910/7426/17, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/4179/15, від 31.10.2018 у справі № 910/23176/16, від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17. Вказують на те, що суд відмовив у задоволенні клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи, однак у висновках експертів зазначено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 таке клопотання було задоволено. Також і суд апеляційної інстанції спотворив зміст ухвали від 24.10.2017 і всупереч їй у своїй постанові послався на те, що судом першої інстанції, враховуючи неможливість відібрання підписів безпосередньо від ОСОБА_7, ОСОБА_5 через їх незʼявлення у судове засідання, було обґрунтовано надано для дослідження експерту документи, які містять підписи вказаних осіб. Зазначає, що усі документи із зразками вільних та умовно вільних зразків підпису позивачів були видані впродовж 2014 -2015 рр. на тимчасово окупованій території та є недійсними в силу Закону. Стверджують, що експертиза була проведена з порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 102 ГПК України, ст. 3 Закону України "Про судову експертизу", п. 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, п. п. 1.3.-1.6, 1.8 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1988 (в редакції наказу № 1950/5 від 26.12.2012).
Оскільки такі узагальнені доводи є фактично доповненням до касаційних скарг, подані з недотриманням ч. ч. 1, 2 ст. 298 ГПК України, то Верховним Судом розглядаються доводи касаційних скарг, які подані 21.02.2019.
У відзиві на касаційну скаргу позивач ОСОБА_5 посилається на те, що в касаційних скаргах відсутні посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права. Зазначає, що висновки експертизи є тільки одним із несуперечливих доказів у цій справі. Посилається на те, що саме ОСОБА_3, ОСОБА_4 мали б доводити, що ОСОБА_7, ОСОБА_5 перетинали адміністративний кордон з Автономною Республікою Крим у листопаді 2016 року, а не навпаки. Вказує на принципову відмінність обставин у цій справі і у справі № 910/7426/17. Посилається правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17. Просить касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судами, відповідно до статуту ТОВ "Агробуд", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників № 1/2 від 07.06.2016, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22018732 від 14.06.2016, учасниками ТОВ "Агробуд" є ОСОБА_5 та сільськогосподарський виробничий кооператив "Аграрій".
СВК "Аграрій" володів часткою статутного капіталу ТОВ "Агробуд", вартістю 4 068,61 грн, що складає 16,97% статутного капіталу товариства, а ОСОБА_5 - в розмірі 19 902,78 грн, що становить 83,03 % статутного капіталу вказаного товариства.
13.11.2016 відбулись загальні збори членів СВК "Аграрій", на яких вирішено здійснити продаж належної СВК "Аграрій" частки в статутному капіталі в розмірі 16,97 %, що становить 4 068,61 грн ОСОБА_4, у звʼязку із чим підписати договір купівлі - продажу частки та уповноважено директора бути присутнім на зборах ТОВ "Агробуд" з правом голосування з всіх питань порядку денного. Прийняті на цих зборах рішення були оформлені протоколом № 12/10 від 13.11.2016 (а.с. 213, т. 1).
З вказаного протоколу вбачається, що він містить підписи: ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12
13.11.2016 між СВК "Аграрій" (продавець) і ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір № 1 купівлі-продажу частки, за умовами якого продавець зобовʼязувався передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Агробуд" у розмірі 4 068,61 грн, що еквівалентно 16,97 % статутного капіталу від загальної кількості голосів учасників товариства (частка) та всі свої права та обовʼязки як учасника товариства - право власності на частку, права на управління, право на отримання прибутку та інші права, повʼязані із статусом продавця як учасника товариства (далі всі передані права та частка разом іменуються корпоративні права), а покупець - прийняти та сплатити їх вартість, яка становить 4 068,61 грн на умовах, узгоджених сторонами в цьому договорі (а.с. 214, т. 1).
Також, 13.11.2016 між ОСОБА_5 (продавець) і ОСОБА_3 (покупець) укладено договір № 2 купівлі-продажу частки, відповідно до умов якого продавець зобовʼязувався передати у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі ТОВ "Агробуд" у розмірі 19 902,78 грн, що еквівалентно 83,03 % статутного капіталу від загальної кількості голосів учасників товариства (частка) та всі свої права та обовʼязки як учасника товариства - право власності на частку, права на управління, право на отримання прибутку та інші права, повʼязані із статусом продавця як учасника товариства (далі всі передані права та частка разом іменуються корпоративні права), а покупець - прийняти та сплатити їх вартість, яка становить 19 902,78 грн на умовах, узгоджених сторонами в цьому договорі (а.с. 215, т. 1).
За п. 2.2 вказаних договорів купівлі-продажу частки від 13.11.2016 право власності на частку в статутному капіталі переходить до покупців з дати підписання цих договорів.
Як вбачається із протоколу № 12/10 (а.с. 211, т. 1), на загальних зборах учасників ТОВ "Агробуд", що відбулись 13.11.2016, вирішено такі питання: вивести зі складу товариства учасника СВК "Аграрій" в звʼязку з продажем належної йому частки в розмірі 16,97 %, що становить 4 068,61 грн в статутному капіталі товариства, на користь ОСОБА_4 на підставі наданого договору купівлі-продажу частки; вивести зі складу товариства учасника ОСОБА_5, в звʼязку з продажем належної йому частки в розмірі 83,03%, що становить 19 902,78 грн в статутному капіталі товариства, на користь ОСОБА_3 на підставі наданого договору купівлі-продажу частки; затвердити громадянина України ОСОБА_4 учасником товариства, розмір частки якого складає 16,97 % статутного капіталу товариства, що становить - 4068,61 грн; розмір частки в статутному капіталі товариства ОСОБА_4 складає 16,97 %, тобто 4 068,61 грн; затвердити громадянина України ОСОБА_3 учасником товариства, розмір частки якого складає 83,03 % статутного капіталу товариства, що становить - 19 902,78 грн; розмір частки в статутному капіталі товариства ОСОБА_3 складає 83,03%, тобто 19 902,78 грн; затвердити нову редакцію статуту товариства з урахуванням змін, зазначених у цьому протоколі; змінити місцезнаходження (юридичну адресу) товариства з 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 9 Січня, будинок 15, кімната 306 на 01032, Україна, м. Київ, вул. Старовокзальна, буд. 24; звільнити з посади директора та виключити як підписанта ОСОБА_5 з 13.11.2016; призначити на посаду директора ОСОБА_3 з 14.11.2016 з правом надання першого підпису на всіх фінансово-господарських документах товариства; уповноважити директора товариства на подання статутних документів товариства до органів державної влади з метою проведення реєстраційних змін з правом передоручення.
Протокол містить підписи від імені директора СВК "Аграрій" ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3
Зазначений протокол містить інформацію про те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 засвідчено справжність підписів вищевказаних осіб, про що здійснено записи в реєстрі за № № 1436, 1437, 1438, 1439.
Відповідні реєстраційні зміни до статуту ТОВ "Агробуд" внесені державним реєстратором 17.11.2016 за № 14991050009019837 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників та за № 14991070010019837 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повʼязані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.
Судами зазначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2016 за № 120 161 001 000 16574 внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 358 КК України) щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом на підставі підроблених документів часткою в статутному капіталі ТОВ "Агробуд".
Як вбачається із касаційної скарги, ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, укладеного 13.11.2016 між СВК "Аграрій" в особі директора ОСОБА_7 і ОСОБА_4 ОСОБА_9 - в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, укладеного 13.11.2016 між ним і ОСОБА_5
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, субʼєктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також зʼясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як вольова дія, правочин є поєднанням волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обовʼязки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частина 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України встановлюють такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пʼятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти субʼєктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невідʼємну частину судової процедури.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.