ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Рогач Л. І.
20 березня 2019 року
м. Київ
справа № 350/67/15-ц
провадження № 12-652цс18
за позовом ОСОБА_2 до Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області (далі - Ясенська сільська рада), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжними землекористувачами, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішень за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 7 липня 2015 року (суддя Калиній Г. В.) та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2016 року (судді Вакарук В. М., Горейко М. Д., Ковалюка Я. Д.).
Відповідно до змісту частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку; про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.
Обставини спору
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
- визнати її право на завершення розпочатої ОСОБА_6 процедури приватизації земельної ділянки площею 0,1452 га на її ім'я за адресою: АДРЕСА_1 без погодження акта обстеження та показу меж земельної ділянки (акта визначення та погодження меж земельної ділянки) із користувачами суміжних земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та отримання свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку згідно з розмежуванням належної ОСОБА_6 земельної ділянки з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, встановленим актом виносу земельної ділянки та планом-схемою виносу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що затверджені Ясенською сільською радою 27 грудня 1993 року;
- визнати незаконною відмову ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як суміжних землекористувачів за адресою: АДРЕСА_1 погодити акт обстеження та показу меж земельної ділянки (акт визначення та погодження меж земельної ділянки) ОСОБА_2 на ділянку площею 0,1452 га за вказаною адресою;
- скасувати рішення двадцятої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради від 14 грудня 2014 року про затвердження акта земельно-узгоджувальної комісії від 14 вересня 2014 року про розмежування земельних ділянок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; рішення двадцять другої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради від 17 травня 2015 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 0,2219 га для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд на АДРЕСА_2 та пункт 2 рішення двадцять другої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким встановлено, що межа між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проходить відповідно до акта розмежування, затвердженого рішенням двадцятої сесії сільської ради шостого демократичного скликання від 14 грудня 2014 року;
- зобов'язати Ясенську сільську раду звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 про знесення самовільного будівництва на АДРЕСА_1.
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 7 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково:
- визнано незаконною відмову ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як суміжних землекористувачів за адресою: АДРЕСА_1, погодити акт обстеження та показу меж земельної ділянки (акт визначення та погодження меж земельної ділянки) ОСОБА_2 на ділянку площею 0,1452 га за вказаною адресою;
- визнано право ОСОБА_2 на завершення розпочатої ОСОБА_6 процедури приватизації земельної ділянки площею 0,1452 га на її ім'я за адресою: АДРЕСА_1 без погодження акта обстеження та показу меж земельної ділянки (акта визначення та погодження меж земельної ділянки) із суміжними землекористувачами, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та отримання свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку згідно з розмежуванням належної ОСОБА_6 земельної ділянки з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, встановленим актом виносу земельної ділянки та план-схемою виносу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що затверджені Ясенською сільською радою 27 грудня 1993 року;
- зобов'язано Ясенську сільську раду звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 про знесення самовільного будівництва на АДРЕСА_1;
- скасовано: рішення двадцятої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради від 14 грудня 2014 року про затвердження акта земельно-узгоджувальної комісії від 14 вересня 2014 року про розмежування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; рішення двадцять другої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради від 17 травня 2015 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 0,2219 га для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд на АДРЕСА_2 та пункт 2 рішення двадцять другої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким встановлено, що межа між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проходить відповідно до акта розмежування, затвердженого рішенням двадцятої сесії шостого демократичного скликання від 14 грудня 2014 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково указаний позов, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_2, як спадкоємець ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є власником житлового будинку. При переході права власності на жилий будинок до неї відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) перейшло і право на земельну ділянку, на якій розміщено будинок та право на подальшу приватизацію цієї земельної ділянки у розмірах, в яких вона була визначена попередньому землекористувачу, у якого із користувачем суміжної земельної ділянки ОСОБА_3 у встановленому законом порядку було чітко визначену межу. Відмова відповідачів погодити межі земельної ділянки порушує вимоги чинного законодавства, які регламентують порядок виготовлення і погодження технічної документації, позбавляють позивачку можливості приватизувати земельну ділянку і отримати документ на право власності на землю. З цих підстав є також незаконними всі оскаржувані рішення Ясенської сільської ради про встановлення інших меж між земельними ділянками позивачки та відповідача ОСОБА_3, про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж в натурі відповідно до акта розмежування, затвердженого рішенням сесії від 14 грудня 2014 року. Позовна вимога про зобов'язання Ясенської сільської ради звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва на АДРЕСА_1 також підлягає задоволенню на підставі частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки ОСОБА_3 всупереч рішенню виконавчого комітету Ясенської сільської ради народних депутатів від 26 березня 1980 року № 21 не зніс старий житловий будинок на АДРЕСА_1, що призвело до істотного порушення будівельних норм і правил. Оскільки акт земельно-узгоджувальної комісії від 14 вересня 2014 року про розмежування земельних ділянок сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складений без врахування того, що ОСОБА_3 після закінчення будівництва нового житлового будинку був зобов'язаний знести старий будинок, прийняті на основі акта земельно-узгоджувальної комісії рішення сільської ради від 14 грудня 2014 року, від 17 травня 2015 року та пункт 2 рішення від 17 травня 2015 року підлягали скасуванню.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2016 року рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 7 липня 2015 року залишено без змін.
У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій повинен розглядатися адміністративним судом, а не за правилами цивільного судочинства.
Крім того, ОСОБА_3 зауважив, що вимоги про: визнання незаконної відмови відповідачів як користувачів суміжних земельних ділянок погодити акт визначення та погодження меж земельної ділянки позивача; зобов'язання Ясенської сільської ради звернутися до суду з позовом про знесення самочинного будівництва на АДРЕСА_3; визнання права ОСОБА_2 на завершення розпочатої ОСОБА_6 процедури приватизації земельної ділянки на її ім'я без погодження акта обстеження та визначення меж земельної ділянки із користувачами суміжних земельних ділянок та отримання свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку з розмежуванням, встановленим актом виносу земельної ділянки в натурі та план-схемою виносу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що затверджені Ясенською сільською радою 27 грудня 1993 року, відповідно до частини другої статті 16 ЦК України не є способами захисту порушеного права.
Висновок Великої Палати Верховного Суду
Постановою від 20 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_3 частково задовольнила, скасувалаухвалені у справі судові рішення та ухвалила нове рішення, яким:
- відмовила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Ясенської сільської ради звернутися до суду з позовом про знесення самовільного будівництва, оскільки ця вимога не відповідає такому принципу цивільного судочинства, як диспозитивність, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами спору на власний розсуд;
- в іншій частині позовних вимог