Постанова
Іменем України
16 квітня 2019 року
м. Київ
судова справа № 161/19083/17
провадження № 51-9969км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Білик Н. В., Кишакевича Л. Ю.,
при секретарі Гапон С. А.,
за участю прокурора Ковальчука О. С.,
захисника ДавидоваО. В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030010004912, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі, громадянина Грузії, проживаючого без реєстрації у АДРЕСА_1), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 20 серпня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 грудня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 20 серпня 2018 року, засуджено ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання час його перебування під вартою з 23 жовтня 2017 року по 29 грудня 2017 року включно.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 22 жовтня 2017 року приблизно 20:30, перебуваючи на вул. Кравчука, 23 у м. Луцьку, з метою таємного викрадення чужого майна відчинив невстановленим способом передні двері та проник в салон автомобіля НОМЕР_1, звідки викрав належне потерпілій ОСОБА_4 майно на загальну суму 600 грн, проте в цей момент на задньому сидінні знаходився ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зрозумівши, що його дії викриті, залишив транспортний засіб та втік з місця події.
Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок мʼякості. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки цей суд не здійснив належної перевірки доводів скарги прокурора в частині невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання з огляду на положення статей 50, 65 КК України. Крім того, вказує, що апеляційний суд не звернув уваги на доводи прокурора про безпідставність застосування до ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.