Постанова
Іменем України
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 639/3133/17
провадження № 61-12755св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2017 року в складі судді: Труханович В. В. та постанову апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2018 року у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності подружжя.
Позов мотивований тим, що 01 липня 1989 року між сторонами було зареєстровано шлюб. В 1990 році подружжя переїхало проживати у домоволодіння тітки позивача за адресою: АДРЕСА_1. 26 березня 1999 року сусід по домоволодінню ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 належні йому 19/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1.
Позивач вказувала, що у 2003 році подружжя за спільні кошти на території домоволодіння побудували капітальне газифіковане приміщення під літню кухню, гараж та сарай літ. "О" загальною площею 120 кв м. З 2010 року відповідач з сімʼєю не проживає, ніяких стосунків не підтримує. З моменту укладення договору дарування на імʼя відповідача вартість його частки в домоволодінні значно зросла за рахунок побудованого приміщення літ. "О". На підставі звіту оціночної вартості про визначення ринкової вартості нерухомого майна - нежитлового приміщення літ. "О", яке знаходиться на території домоволодіння, його оціночна вартість становить 185 255 грн. Тому вартість 19/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями за рахунок нежитлового приміщення літ. "О", зросла майже в два рази і згідно статті 62 СК України спірне майно може бути за рішення суду визнано обʼєктом права спільної сумісної власності подружжя.
ОСОБА_4 просила:
визнати обʼєктом спільної сумісної власності подружжя 19/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1,
в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за кожним з подружжя без виділу в натурі право власності на 19/200 частин вказаного житлового будинку.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а саме, що вартість спірного майна, яке було особистою власністю відповідача ОСОБА_5, істотно збільшилася за рахунок трудових та грошових затрат подружжя. У разі наявності у позивача відповідних доказів того, що вона приймала участь у будівництві надвірної будівлі літ. "О", що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1, вона має право предʼявляти вимоги щодо отримання грошової компенсації її частки витрат на вказане будівництво.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. При цьому посилалася на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що капітальне газифіковане приміщення під літню кухню, гараж та сарай загальною площею 120 кв м було побудовано на території домоволодіння під час шлюбу на спільні кошти на підставі правочинів, які не визначають його правовий статус, як особистої приватної власності позивача або відповідача, а тому воно є спільною сумісною власністю і підлягає поділу між подружжям. Оскільки майно відповідача значно збільшилось у своїй вартості внаслідок побудованого на території домоволодіння капітального газифікованого приміщення загальною площею 120 кв м, то воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду обʼєктом права спільної сумісної власності подружжя.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 01 липня 1989 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Згідно договору дарування від 26 березня 1999 року ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_5 прийняв у дар 19/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1. Отже, 19/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, які відповідач ОСОБА_5 прийняв у дар, є його особистою власністю.
Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові рада від 04 травня 2005 року № 31-10 ОСОБА_5 дозволено побудувати літню кухню-сарай-гараж одним блоком розміром 13,5х10,5 м по АДРЕСА_1. Будівельні роботи виконати згідно з санітарними та будівельними нормами. Зобовʼязано ОСОБА_5 після закінчення будівельних робіт внести зміни до технічної документації БТІ.