ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2019 року
Київ
справа №826/5352/16
адміністративне провадження №К/9901/19128/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/5352/16
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення, зобовʼязання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 07 липня 2016 року у складі судді Аблова Є.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 03 липня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Коротких А.Ю., суддів Літвіної Н.М., Шелест С.Б.,
в с т а н о в и в :
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач - 1 та/або уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач - 2 та/або Фонд) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 та визнання договору банківського рахунку №8606 нікчемним;
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, що полягає у не включені даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку №8606 у національній валюті від 12.06.2014;
- зобовʼязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобовʼязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіною Любов Олександрівною оновленого переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого буде включений ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61 в частині визнання нікчемним всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення, перерахування/виплат за транзакціями та правочинами щодо ОСОБА_1;
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо стронування коштів та зобовʼязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну повернути сторновані кошти на рахунок позивача - ОСОБА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, позов задоволено частково.
Постановлено:
Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61 в частині визнання нікчемним всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення, перерахування/виплат за транзакціями та правочинами щодо ОСОБА_1 та застосування наслідків нікчемності правочину.
Зобовʼязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 12 червня 2014 року № 8606.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Як встановлено, 12 червня 2014 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" укладено договір банківського рахунку № 8606 (далі - договір банківського рахунку).
Відповідно до п. 1.1 договору, банк, за заявою клієнта, відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок клієнта № НОМЕР_1 у гривні, та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб нормативно-правових актів Національного банку України та чинних умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ "Старокиївський банк".
Згідно виписки за особовим рахунком позивача станом на 13 червня 2014 року на рахунок останнього були зараховані кошти у розмірі 65000,00 грн. з призначенням платежу "дохід підприємця за березень 2014 року".
Постановою правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 червня 2014 року № 50 про виведення ПАТ "Старокиївський банк" з ринку та запровадження тимчасової адміністрації, яким призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну.
В подальшому, постановою правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Старокиївський банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2014 року № 92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну.
Даним рішенням розпочато процедуру ліквації ПАТ "Старокиївський банк" з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року.
Разом з цим, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 серпня 2016 року № 156 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" строком на один рік по 18 вересня 2016 року включно.
Листом Уповноваженої особи від 13 січня 2015 року № 19285/09-02 ОСОБА_1 повідомлено, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку від 12 червня 2014 року № 8606, операція щодо безготівкового перерахування коштів з рахунку підприємця ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в ПАТ "Старокиївський банк" на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в ПАТ "Старокиївський банк", вчинена 13 червня 2014 року, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
Суди попередніх інстанцій, при прийнятті рішень, виходили з того, що відповідачами не доведено обставин, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового звʼязку між правочином, укладеним позивачем з ПАТ "Старокиївський банк", і неплатоспроможністю банку та/або недобросовісність позивача при його укладанні чи наявність будь-яких інших правових підстав, прямо визначених статтею 38 Закону № 4452-VI.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, Уповноважена особа подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - субʼєктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовʼязання без встановлення обовʼязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовʼязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовʼязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовʼязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобовʼязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";