П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 808/390/18 (К/9901/52086/18)
Провадження № 11-1424апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Бойченко Ю. П.) від 05 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Уханенко С. А., Дадим Ю. М., Дурасова Ю. В.) від 25 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до заступника Генерального прокурора Столярчука Юрія Васильовича, треті особи: заступник начальника другого наглядового відділу Управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Генеральної прокуратури України Родіка Олега Олександровича, слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Сисоєва Максима Валерійовича, про визнання дій протиправними та зобовʼязання утриматися від вчинення певних дій,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії заступника Генерального прокурора Столярчука Ю. В. щодо підписання повідомлення про підозру позивачу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та доручення слідчому в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Сисоєву М. В. вручити йому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України;
- зобовʼязати заступника Генерального прокурора Столярчука Ю. В. утриматися від вчинення будь-яких дій у кримінальному провадженні від 16 травня 2017 року № 42017080000000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, поза межами повноважень, визначених ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та без внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про відповідача, як процесуального керівника.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суди зазначили, що заявлені вимоги підлягають розгляду за правилами кримінального судочинства.
30 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим. Скаржник обґрунтовує свою позицію тим, що оскільки заступник Генерального прокурора Столярчук Ю. В. не є стороною кримінального провадження № 42017080000000273, порядок оскарження його рішень, дій та бездіяльності КПК України не врегульовано, а відтак позовні вимоги до нього підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, що вказаний позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
Прокуратурою Запорізької області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017080000000273 від 16 травня 2017 року за підозрою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3. у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), обвинувальний акт у якому направлено до суду для розгляду по суті.
18 серпня 2017 року заступником Генерального прокурора Столярчуком Ю. В. складено і підписано письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Цього ж дня слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Запорізької області Сисоєвим М. В. зазначене повідомлення про підозру вручено позивачу.
Не погоджуючись з діями заступника Генерального прокурора щодо здійснення повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_3 звернувся з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "субʼєкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субʼєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).