П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № П/9901/577/18
Провадження № 11-941заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Мамонової І. В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_3,
представники відповідача - Погребняк С. П., Юсип В. В.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія)на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (судді Смокович М. І., Бевзенко В. М., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.) та додаткове рішення цього ж суду від 20 вересня 2018 року у справі № П/9901/577/18 за позовом ОСОБА_3 до КДКП про визнання протиправним і скасування рішеннята
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до КДКП про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 18 квітня 2018 року № 163дп-18 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_3.".
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що оскаржуване рішення КДКП ґрунтується на оціночних судженнях та недостовірних фактах стосовно її професійної діяльності, без посилання на конкретні докази. Позивач як прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях № 12017200270000010, № 12017200270000160, № 12016200270000600, № 12017200270000096, № 12017200270000142, № 12017200270000303, № 12017200270000111, № 12017200270000380, № 12017200270000267, № 12017200270000078, № 12017200270000293, № 12017200270000101, № 12017200270000072, № 12017200270000366, № 12017200270000123, діяла в межах своїх повноважень, і ті вказівки, які вона надавала слідчим, були спрямовані виключно на те, щоб забезпечити повноту досудового розслідування та зібрання достатньої доказової бази з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, як цього вимагають положення частини другої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
ОСОБА_3 також вказала, що рішення прокурора вищого рівня за наслідками розгляду скарги за правилами статті 313 КПК України є остаточним та оскарженню не підлягає, тому твердження КДКП про те, що вона не оскаржувала рішень стосовно своєї заміни на іншого прокурора, є безпідставними. Крім того, вона була ознайомлена лише із трьома скаргами працівників Тростянецького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - Тростянецьке ВП ГУНП в Сумській області) щодо себе, а про те, що були й інші скарги, її не повідомляли, як і про результати їх розгляду. На думку ОСОБА_3, керівництво Охтирської місцевої прокуратури Сумської області не вживало належних заходів для зʼясування дійсних обставин справ. При цьому усі скарги, за наслідками розгляду яких керівник прокуратури виносив постанову про заміну прокурора у перелічених кримінальних провадженнях, подали працівники Тростянецького ВП ГУНП в Сумській області, що свідчить про намагання керівництва прокуратури у такий спосіб дискредитувати її як прокурора.
Позивач вважає, що Комісія не надала належної оцінки всім обставинам стосовно її дій як процесуального керівника у перелічених кримінальних провадженнях, залишивши поза увагою її пояснення з цього приводу, відтак дійшла необґрунтованого висновку про неналежне виконання нею своїх службових обовʼязків, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також у позові ОСОБА_3 зазначала, що на засіданні КДКП під час голосування був присутній член Комісії ОСОБА_6, який склав висновок про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, що є порушенням пункту 57 розділу ІІІ Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Положення).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 19 липня 2018 року позов задовольнив: визнав протиправним рішення КДКП від 18 квітня 2018 року № 163дп-18 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_3.".
16 серпня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга КДКП на вказане судове рішення, на обґрунтування якої Комісія зазначила, що нею ретельно досліджено матеріали дисциплінарної скарги та долучені до неї документи, одержані під час перевірки інші матеріали, у тому числі: пояснення прокурорів ОСОБА_3., ОСОБА_7., ОСОБА_10., ОСОБА_11.; копії наглядових проваджень у зазначених вище кримінальних провадженнях та матеріали службового розслідування щодо прокурора ОСОБА_3.; накази про розподіл обовʼязків оперативних працівників Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області; скарги на дії й бездіяльність прокурора ОСОБА_3.; долучені сторонами під час засідання додаткові матеріали, у звʼязку із чим Комісія дійшла висновку щодо обґрунтованості викладених у скарзі керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_7 обставин у частині неналежного виконання службових обовʼязків прокурором ОСОБА_3. при здійсненні нею повноважень прокурора у кримінальних провадженнях. Рішення, дії та бездіяльність ОСОБА_3 як прокурора у кримінальному провадженні оскаржені в порядку, визначеному статтями 311-313 КПК України, та за результатами розгляду скарг прокурором вищого рівня встановлені допущені позивачем порушення вимог закону та прийняті рішення про її заміну на іншого прокурора. Вказані рішення прокурора вищого рівня у встановленому кримінальним процесуальним законодавством України порядку не оскаржувалися та є чинними.
КДКП вважає безпідставними і такими, що не відповідають дійсності, висновки суду про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комісія повинна була не тільки проаналізувати кількість процесуальних рішень керівника (як прокурора вищого рівня) і законні підстави їх прийняття, але й інші обставини, за яких їх було прийнято. Суд помилково констатував порушення вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), оскільки рішення Комісії було прийнято з дотриманням принципів обґрунтованості, безсторонності, добросовісності, розсудливості та пропорційності.
На думку скаржника, суд при прийняті оскаржуваного рішення не врахував, що причиною вчинення дисциплінарного проступку є безвідповідальне ставлення ОСОБА_3 до вимог Закону № 1697-VII, КПК України та підзаконних нормативно-правових актів при здійсненні повноважень процесуального керівника у кримінальних провадженнях. Зазначене й було підставою для притягнення прокурора ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду при розгляді цієї справи дійшов неправильного висновку про те, що рішення КДКП від 18 квітня 2018 року № 163дп-18 про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. У звʼязку з викладеним КДКП просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2018 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою КДКП.
Додатковим рішенням від 20 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду задовольнив заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази в цій справі, а саме скасував рішення КДКП від 18 квітня 2018 року №163дп-18 "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_3.".
10 жовтня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли доповнення до апеляційної скарги КДКП, у яких відповідач зазначив про те, що не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції від 20 вересня 2018 року з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою від 30 жовтня 2018 року ВеликаПалата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача підтримали доводи касаційної скарги та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.
Позивач ОСОБА_3 просила залишити апеляційну скаргу КДКП без задоволення, а оскаржувані рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи позивача, заслухавши виступи учасників справи, перевіривши її матеріали, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржувані судові рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконних судових рішень.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 працює в органах прокуратури з листопада 2011 року на посадах: стажиста на посаді слідчого, слідчого та прокурора Охтирської міжрайонної прокуратури Сумської області, з грудня 2015 року і дотепер - на посаді прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області.
13 грудня 2017 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_7 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_3
У зазначеній скарзі ОСОБА_7 вказала, що дії прокурора ОСОБА_3. свідчать про наявність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за пунктами 1, 6 та 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (невиконання чи неналежне виконання службових обовʼязків; грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку). На обґрунтування наведених у скарзі обставин ОСОБА_7 зазначила про таке:
- у період з січня по листопад 2017 року прокурор ОСОБА_3 систематично неналежно виконувала службові обовʼязки, в тому числі у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях. Зокрема, прокурор ОСОБА_3 безпідставно відмовляла слідчим органів поліції в погодженні повідомлень особі про підозру та не затверджувала обвинувальні акти; процесуальне керівництво зводилось до надання формальних й однотипних вказівок; інших повноважень, наданих прокурору відповідно до статті 36 КПК України, прокурор ОСОБА_3 фактично не виконувала. У звʼязку із цим у 2017 році від слідчих слідчого відділу Тростянецького ВП ГУНП в Сумській області керівництву Охтирської місцевої прокуратури надійшло 15 скарг у порядку статей 311-313 КПК України, за результатами розгляду яких перший заступник керівника місцевої прокуратури виніс рішення про заміну процесуального керівника через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування прокурором ОСОБА_3.;
- спілкуючись із заявницею ОСОБА_8 під час розгляду її звернення, прокурор ОСОБА_3 дозволила собі неетичну поведінку та грубе порушення правил прокурорської етики, що зумовило надходження 25 серпня 2017 року повторної скарги на дії прокурора до Прокуратури Сумської області, а пізніше, 28 серпня 2017 року, - до керівника місцевої прокуратури;
- у лютому 2017 року щодо прокурора ОСОБА_3. за наказом прокурора Сумської області проведено службове розслідування та встановлено низку суттєвих порушень у її роботі, яких вона не усунула та висновків для себе не зробила. Прикладом бездіяльності та неефективної роботи прокурора ОСОБА_3. є результати її роботи у 2017 році: вона скерувала до суду лише 5 обвинувальних актів при середньому навантаженні на прокурорів відділу - 50. Ці провадження скеровані до суду тільки після проведення службового розслідування у березні 2017 року та заслуховування стану її роботи на оперативній нараді у керівника місцевої прокуратури в серпні того ж року;
- за численні порушення в роботі до прокурора ОСОБА_3. неодноразово застосовувалися заходи матеріального характеру, систематично протягом 2016-2017 років за допущені недоліки в роботі прокурор ОСОБА_3 була позбавлена премій та надбавки за виконання особливо важливої роботи;
- мають місце систематичні факти порушення виконавчої дисципліни з її боку (як приклад - невиїзд на місце події у резонансних справах);
- прокурор ОСОБА_3 з метою приховати свою бездіяльність постійно провокує працівників місцевої прокуратури на конфлікти, звинувачує у перешкоджанні її діяльності, водночас сама умисно провокує прокурорів на зʼясування відносин, не виконує доручень та завдань, не виправляє орфографічних та текстових помилок у документах, самовільно залишає наради за участю керівництва, записує на диктофон та відеокамеру спілкування з колегами, складає необґрунтовані та безпідставні рапорти, чим повністю дестабілізує роботу Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури.
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження зазначену дисциплінарну скаргу 13 грудня 2017 року розподілено члену КДКП ОСОБА_6, який 14 грудня 2017 року прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора ОСОБА_3.
Рішенням від 07 лютого 2018 року Комісія продовжила строк проведення перевірки відомостей за цією дисциплінарною скаргою на один місяць.
За результатами проведеної перевірки член КДКП ОСОБА_6 06 березня 2018 року склав висновок про наявність у діях прокурора ОСОБА_3. дисциплінарного проступку.
Розглянувши зазначений висновок, Комісія 18 квітня 2018 року прийняла оскаржуване рішення, яким притягнула прокурора ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме за неналежне виконання службових обовʼязків.
В оскаржуваному рішенні КДКП зазначила, що з метою перевірки відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі щодо неналежного виконання прокурором ОСОБА_3. службових обовʼязків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, Комісія дослідила отримані з Охтирської місцевої прокуратури Сумської області копії наглядових проваджень у кримінальних провадженнях, зазначених у скарзі, і на цій підставі зʼясувала таке.
Відповідно до матеріалів наглядового провадження у кримінальному провадженні № 12017200270000096 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України), встановлено, що зібраними під час досудового розслідування доказами виявлено особу, причетну до скоєння злочину. Процесуальним керівником досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні визначено прокурора ОСОБА_3.
13 квітня 2017 року слідчий направив для погодження прокурору ОСОБА_3. повідомлення про підозру, отримавши яке, остання відмовила в його погодженні, надавши при цьому письмові вказівки слідчому для продовження досудового розслідування.
14 квітня 2017 року тимчасово виконуючий обовʼязки начальника Слідчого відділу Тростянецького ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 у порядку статей 311-313 КПК України подав скаргу на бездіяльність прокурора ОСОБА_3. через неефективне здійснення процесуального керівництва. Перший заступник керівника Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_10 скаргу ОСОБА_9 задовольнив з підстав, передбачених частиною третьою статті 313 КПК України, та постановою від 24 квітня 2017 року замінив прокурора ОСОБА_3. на прокурора ОСОБА_11. з мотивів неефективного здійснення прокурором ОСОБА_3. нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування, що полягає у бездіяльності прокурора, яка негативно впливає на строки досудового розслідування. В цій постанові ОСОБА_10 зазначив, що прокурор ОСОБА_3 безпідставно відмовила в погодженні підозри, надавши необґрунтовані письмові вказівки слідчому для продовження досудового розслідування.
Комісія зазначила, що рішення прокурора вищого рівня ОСОБА_3 не оскаржувала й воно не скасоване до цього часу.
Аналогічні обставини та порушення прокурором ОСОБА_3. вимог закону відповідач виявив також під час вивчення наглядових проваджень у кримінальних провадженнях № 12017200270000010, № 12017200270000160, № 12016200270000600, № 12017200270000142, № 12017200270000303, № 12017200270000111, № 12017200270000101, № 12017200270000267, № 12017200270000072, № 12017200270000078, № 12017200270000380.
КДКП зазначила, що в перелічених кримінальних провадженнях за скаргами слідчого до прокурора вищого рівня на дії ОСОБА_3 також прийняті рішення про заміну прокурора ОСОБА_3. на іншого прокурора через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що полягало в бездіяльності прокурора, яка негативно впливає на строки досудового розслідування. Прийнятих рішень прокурора вищого рівня ОСОБА_3 теж не оскаржувала та вони є чинними.
Після заміни прокурора ОСОБА_3. на іншого прокурора слідство у зазначених кримінальних провадженнях закінчено в розумні строки, обвинувальні акти скеровані до суду, за результатами судового розгляду ухвалено обвинувальні вироки та прийняті рішення про закриття проваджень за нереабілітуючими обставинами. Крім того, в указаних наглядових провадженнях відсутні скарги на рішення, дії чи бездіяльність інших прокурорів, окрім як на прокурора ОСОБА_3.
Так само, в інших витребуваних під час перевірки наглядових провадженнях у кримінальних провадженнях містяться скарги на дії прокурора ОСОБА_3. в порядку статей 311-313 КПК України до прокурора вищого рівня через неефективне здійснення нею процесуального керівництва. Такі скарги задоволені з підстав, передбачених частиною третьою статті 313 КПК України. На цей час у цих кримінальних провадженнях рішень суду немає.
Зокрема, відповідно до матеріалів наглядового провадження у кримінальному провадженні № 12017200270000293 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, встановлено, що зібраними під час досудового розслідування доказами виявлено особу, причетну до скоєння злочину. Процесуальним керівником досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні визначено прокурора ОСОБА_3.
31 серпня 2017 року слідчий направив для погодження прокурору ОСОБА_3. повідомлення про підозру, отримавши яке, остання безпідставно відмовила в його погодженні, при цьому надала необґрунтовані письмові вказівки слідчому для продовження досудового розслідування. 31 серпня 2017 року начальник СВ Тростянецького ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_9 подав у порядку статей 311-313 КПК України скаргу на бездіяльність прокурора ОСОБА_3. через неефективне здійснення нею процесуального керівництва. Постановою від 31 серпня 2017 року перший заступник керівника Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_10 скаргу ОСОБА_9 задовольнив, замінив прокурора ОСОБА_3. на прокурора ОСОБА_12. через неефективне здійснення прокурором ОСОБА_3. нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування. Це рішення позивач не оскаржувала та воно є чинним.
Аналогічні обставини та порушення вимог закону виявлено під час вивчення наглядових проваджень у кримінальних провадженнях № 12017200270000366 і № 12017200270000123. У цих кримінальних провадженнях слідчий поліції також оскаржив бездіяльність прокурора ОСОБА_3. в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, до прокурора вищого рівня. За результатами розгляду цих скарг також установлено порушення закону прокурором ОСОБА_3. та прийнято рішення про її заміну на іншого прокурора через неефективне здійснення прокурором ОСОБА_3. нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, що полягало в бездіяльності прокурора, яка негативно впливає на строки досудового розслідування. Рішення прокурора вищого рівня з цього приводу позивачем не оскаржувалися та є чинними.
Крім дослідження матеріалів кримінальних проваджень Комісія заслухала пояснення керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_7, заступника керівника цієї прокуратури ОСОБА_10, керівника Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_11, які стверджували, що прокурор ОСОБА_3 не тільки неналежно виконує посадові обовʼязки, а й допускає систематичні порушення виконавчої дисципліни, недбало ставиться до ведення діловодства в прокуратурі та своєю поведінкою спричиняє постійні конфлікти в колективі, наслідком чого є дезорганізація роботи прокуратури загалом.
З урахуванням установлених обставин КДКП дійшла висновку, що доводи, викладені в скарзі керівника Охтирської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_7 щодо неналежного виконання службових обовʼязків прокурором ОСОБА_3 при здійсненні повноважень прокурора у кримінальних провадженнях, є обґрунтованими.
Комісія погодилась із твердженнями скаржника про те, що, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях № 12017200270000010, № 12017200270000160, № 12016200270000600, № 12017200270000142, № 12017200270000303, № 12017200270000111, № 12017200270000380, № 12017200270000267, № 12017200270000078, № 12017200270000293, № 12017200270000101, № 12017200270000072, № 12017200270000366, № 12017200270000123, № 12017200270000096, прокурор ОСОБА_3 не забезпечила швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а також проведення досудового розслідування в розумні строки. Комісія вказала, що рішення, дії та бездіяльність ОСОБА_3 як прокурора у кримінальному провадженні були предметом оскарження в порядку, визначеному статтями 311-313 КПК України, та за результатами розгляду скарг прокурор вищого рівня установив порушення прокурором ОСОБА_3. вимог закону, у звʼязку із чим прийняв рішення про її заміну на іншого прокурора, які не оскаржувалися та є чинними.
КДКП зазначила, що невиконанням прокурором своїх службових обовʼязків є невиконання дій, передбачених як безумовних для виконання ним по службі. Виконання вимог статей 2, 28 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а також проведення досудового розслідування в розумні строки, є службовим обовʼязком прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у перелічених вище кримінальних провадженнях, що визначено як статтями 28, 36 КПК України, так і наказами про розподіл обовʼязків оперативних працівників Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури Сумської області.
Таким чином, Комісія дійшла висновку, що в діях прокурора ОСОБА_3. є дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме неналежне виконання службових обовʼязків, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Щодо порушення прокурором ОСОБА_3. правил внутрішнього службового розпорядку та/або правил прокурорської етики, то Комісією не встановлено достатніх обставин, які б указували на такі порушення.
При виборі виду дисциплінарного стягнення КДКП урахувала факти систематичного неналежного виконання прокурором ОСОБА_3. своїх службових обовʼязків за обставинами, викладеними у дисциплінарній скарзі, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за якими з урахуванням її відпустки та тимчасової непрацездатності не закінчився, відомості за результатами службового розслідування, проведеного прокуратурою Сумської області у січні - лютому 2017 року, та викладені у характеристиці прокурора ОСОБА_3., виданої виконувачем обовʼязків прокурора Сумської області.
Вважаючи рішення КДКП протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що крім посилання на постанови прокурора вищого рівня про заміну ОСОБА_3 на іншого прокурора Комісія у рішенні не покликалася на інші аргументи та/чи обставини, які б у сукупності вказували на те, що позивач як процесуальний керівник неефективно здійснює нагляд за дотриманням законів під час досудового розслідування у перелічених кримінальних провадженнях. Суд погодився з тим, що постанова прокурора вищого рівня про заміну прокурора на підставі частини третьої статті 37 КПК України у порядку, встановленому статтями 311-313 КПК України, є вагомою обставиною при оцінці ефективності процесуального керівництва прокурором, однак зазначив, що при вирішенні питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за неефективне процесуальне керівництво досудовим розслідуванням ця постанова (як така) не може бути достатньою підставою для висновку про наявність в діях прокурора ознак дисциплінарного проступку і не звільняє від установлення та оцінки інших обставин, за яких її було прийнято, за яких прокурор скоїла ту чи іншу дію, прийняла рішення чи допустила бездіяльність тощо. Суд зазначив, що оскільки скаргу до КДКП на прокурора ОСОБА_3. подав керівник місцевої прокуратури, в якій працює позивач, то для усунення будь-яких сумнівів в упередженості керівництва прокуратури до прокурора ОСОБА_3. та/чи надуманості їх звинувачень у неналежному виконанні нею службових обовʼязків, а також для повноти, всебічності та обʼєктивності розгляду цієї скарги загалом, Комісії варто було б проаналізувати не лише кількість процесуальних рішень керівника (як прокурора вищого рівня) і законні підстави їх прийняття, але й інші обставини, за яких їх було прийнято. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що рішення КДКП не відповідає визначеним у статті 2 КАС України критеріям рішення субʼєкта владних повноважень, таким, як обґрунтованість (тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають для нього значення), безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість, пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).