П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/811/17
Провадження № 11-1250апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації "Обʼєднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства "Дубіївка"
(далі - ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка") на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року (суддя Гаврилюк В. О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року (у складі колегії суддів Епель О. В., Беспалова О. О., Губської О. А.) у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубіївка" (далі - СТОВ "Дубіївка") до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича (далі - державний реєстратор), третя особа ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка", про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2017 року СТОВ "Дубіївка" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 16 грудня 2016 року № 32961277 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (свинарник), за ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка".
На обґрунтування позовних вимог СТОВ "Дубіївка" зазначило, що оскаржуване рішення держаного реєстратора прийнято усупереч вимогам Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127
(далі - Положення № 1127) без документів, необхідних для реєстрації права власності на обʼєкт нерухомого майна (свинарник), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Б. Хмельницького, 6/1 та порушує права позивача, як власника указаного нерухомого майна.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 25 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 32961277 від 16 грудня 2016 року за ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка".
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на обʼєкт нерухомого майна прийнято за відсутності достатніх та необхідних правових підстав, а саме: документів, передбачених п. 54-56 Порядку № 1127.
Не погодившись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка" звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2018 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка", серед іншого, зазначила, що ця справа не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з тих підстав, що спірні правовідносини не є публічно-правовими, оскільки позивачем оспорюється правомірність набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, отже існує спір про право.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 жовтня 2018 року передав вказану вище справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України, оскільки учасник справи оскаржує судові рішення з підстави порушення правил предметної юрисдикції.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
СТОВ "Дубіївка" створено шляхом реорганізації КСП "Дубіївка" та є правонаступником його прав і обовʼязків. Майно СТОВ "Дубіївка" перебуває у спільній власності його членів, що підтверджується свідоцтвами про право власності на майновий пай кожного з членів цього підприємства.
30 грудня 2005 року між громадянами України - співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності (далі - Продавець) та СТОВ "Дубіївка" (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна, перелік якого визначено у додатку № 2 до вказаного договору, зокрема свинарник, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Б. Хмельницького, 6/1.
Відповідно до умов зазначеного договору купівлі-продажу, право власності на нерухоме майно, зазначене у додатку № 2, переходить до Покупця після підписання акта приймання-передачі, та за яке СТОВ "Дубіївка" зобовʼязується сплатити вартість цього майна грошима в рівних частинах протягом 15 років після закінчення першого року з моменту укладання договору. Кінцевим терміном оплати майна за цим договором є 15 грудня 2020 року.
На підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 30 грудня 2005 року проведено огляд нерухомого майна, зокрема свинарника, яке було передано СТОВ "Дубіївка".
Позивач не проводив державну реєстрацію речових прав на обʼєкти нерухомого майна, які були передані йому на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2005 року, однак укладений договір сторонами не розірвано і не визнано недійсним в судовому порядку.
На запит голови ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка" Трояна В. В. Дубіївська сільська рада Черкаського району Черкаської області (далі - Дубіївська сільська рада) 08 серпня 2016 року склала довідку, де вказала перелік нерухомого майна (будівель і споруд) реструктуризованого КСП "Дубіївка" (правонаступник СТОВ "Дубівка"), яке не передано у власність, до якого, зокрема включено й свинарник, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Б. Хмельницького, 6/1.
В акті приймання-передачі майна від 02 вересня 2016 року, затвердженого головою Дубіївської сільської ради, зазначено, що у власність ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка" згідно довідки Дубіївської сільради від 08 серпня 2016 року передано 17 обʼєктів нерухомого майна, в тому числі і свинарник, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Б. Хмельницького, 6/1.
02 грудня 2016 року Дубіївська сільська рада прийняла рішення № 12-1/VII, згідно з яким надала ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею орієнтовно 12,5 га під існуючими приміщеннями в межах населеного пункту с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області.
13 грудня 2016 року ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка" звернулася до державного реєстратора із заявою № 20047985 про державну реєстрацію права власності на обʼєкт нерухомого майна (свинарник), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Б. Хмельницького, 6/1.
За результатом розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів 16 грудня 2016 року державний реєстратор прийняв рішення № 32961277 про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка".
Вважаючи протиправним прийняте державним реєстратором рішення від 16 грудня 2016 року № 32961277 про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ГО "ОСМЧРСП "Дубіївка", СТОВ "Дубіївка" звернулося до суду із цим адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субʼєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС Україниє переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "субʼєкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субʼєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).