Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 335/13820/16-ц
провадження № 61-4240св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, територіальна громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 серпня
2017 року в складі судді Клименка А. О. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.
Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що батьку позивача - ОСОБА_9, та дружині останнього - ОСОБА_10 належала на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 - по 1/2 частині.
ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту на належну їй частину квартири не залишила. Спадкоємцями за законом після її смерті є ОСОБА_9 (батько позивача), ОСОБА_6 (син спадкодавця від першого шлюбу), ОСОБА_8 (дочка спадкодавця від першого шлюбу, яка спадщину не прийняла).
ОСОБА_9 прийняв спадщину у вигляді 1/6 частини вказаної квартири після смерті дружини, оскільки станом на час її смерті був зареєстрований та проживав разом зі спадкодавцем, проте за життя спадкові права не оформив.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, після якого відкрилася спадщина на 4/6 частин квартири АДРЕСА_1. Заповіту ОСОБА_9 не залишив. Спадкоємцями за законом після його смерті є позивач (син спадкодавця) та ОСОБА_11 (дочка спадкодавця), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, не прийнявши спадщину.
Отже, позивач вважає, що прийняв спадщину у вигляді 4/6 часток вказаної квартири в порядку статті 1268 ЦК України, оскільки проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 24 листопада 2016 року у справі № 337/3835/16-ц, а також показаннями свідків. Проте, через відсутність правовстановлюючого документа на квартиру нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
У квітні 2014 року ОСОБА_4 подав уточнену позовну заяву, в якій вказував, що його батько прийняв спадщину після ОСОБА_10 у вигляді 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, тому йому фактично належало 3/4 частини цієї квартири, отже і позивач має право на це майно у порядку спадкування.
На підставі викладеного ОСОБА_4 з урахуванням уточнених позовних вимог просив встановити факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини 01 вересня 2009 року в квартирі АДРЕСА_1; визнати за ним право власності на 3/4 частин вказаної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9
У лютому 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.
Позовна заява ОСОБА_5, ОСОБА_6 мотивована тим, що після смерті ОСОБА_10, якій належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, спадкоємцями за законом є ОСОБА_6 (син померлої) та ОСОБА_8 (донька померлої), яка відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_5 (внука спадкодавця).
Інша 1/2 частина спірної квартири, що належала ОСОБА_9, є відумерлою спадщиною, оскільки жодна особа у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_12 звертався до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, але рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 15 березня 2016 року у справі № 335/11644/15-ц у задоволенні його позову було відмовлено.
Разом з тим, позивачі за зустрічним позовом вчасно звернулися до нотаріуса з відповідною заявою, проте не мають можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру.
На підставі викладеного ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили визнати за ними право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (за кожним з них по 1/4 частині) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 серпня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10, та звернулись до державного нотаріуса з метою її оформлення. Однак, за відсутності умов для одержання у державного нотаріуса свідоцтв про право на спадщину (відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, відсутність можливості одержати дублікат свідоцтва про право власності на житло у звʼязку зі смертю власників житла) вони позбавлені можливості оформити свої спадкові права. Спадщину після смерті ОСОБА_10, яка складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, також прийняв ОСОБА_9, тому кожен з позивачів за зустрічним позовом має право на 1/3 частину спадкового майна, тобто по 1/6 частині спірної квартири.
Разом з тим, ОСОБА_4 у визначений законом строк не подав до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 і не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому спадщину не прийняв.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, а також зазначив, що рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя у справі № 337/3835/16-ц, на яке посилався ОСОБА_4 як на підставу заявлених вимог та яким було встановлено факт його постійного проживання разом зі спадкодавцем (ОСОБА_9) на час відкриття спадщини, скасовано ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2017 року, а заява ОСОБА_9 про встановлення факту, що має юридичне значення залишена без розгляду у звʼязку із наявністю спору про право.
Разом з тим, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 15 березня 2016 року в справі № 335/11644/15-ц, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Доказів прийняття спадщини у порядку, визначеному частиною третьою статті 1268 ЦК України, позивач за первісним позовом суду не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 довів суду факт проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується показаннями свідка. ОСОБА_9 останні роки свого життя потребував сторонньої допомоги, яку позивач за первісним позовом і надавав. Саме ОСОБА_4 оформлював посмертні документи та організовував поховання.
Суди дійшли помилкового висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мають право на двох на 1/3 частину спірної квартири, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_10 прийняв і її чоловік ОСОБА_9, який має право на половину спадкового майна (тобто на 1/4 частину спірної квартири). Отже ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримали у спадок по 1/8 частині цієї квартири.
Судами не досліджено спадкової справи після смерті ОСОБА_10
Крім того, апеляційним судом безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді-доповідача Кухаря С. В.
Доводи інших учасників справи
У червні 2018 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, в інтересах яких діє представник ОСОБА_14, подали до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що вони та ОСОБА_9 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10, тому мають право на спадщину у рівних частках, тобто по 1/6 частині спірної квартири кожен.
Разом з тим, ОСОБА_9 на час смерті проживав один, що підтверджується довідкою Житлово-комунального підприємства, яка знаходиться у матеріалах справи. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, також встановлено, що позивач за первісним позовом не звернувся у визначений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Судом першої інстанції витребувано та досліджено в судовому засіданні матеріали спадкових справ після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_9, тому доводи касаційної скарги в цій частині є також надуманими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
10 квітня 2018 справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на праві спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1 - по 1/2 частині кожному.
ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту на вказану вище квартиру не залишила, тому після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину цієї квартири.
Встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_10 є її чоловік ОСОБА_9, син ОСОБА_6, донька ОСОБА_8
Відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_10, ОСОБА_6 прийняв спадщину у визначений законом строк.
Апеляційний суд Запорізької області в ухвалі від 25 травня 2017 року, прийнятій за результатом перегляду рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 02 березня 2009 року у справі № 2-722/2009, якою вказане рішення було залишене без змін, встановив, що ОСОБА_5 (внук ОСОБА_10 та син ОСОБА_8) прийняв спадщину на підставі статті 1274 ЦК України.