Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 755/9440/16-ц
провадження № 61-2169св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Київська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року у складі судді Чех Н. А. та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулішенка Ю. М., Тарговій Д. О.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6, який проживав разом з дружиною ОСОБА_7в квартирі АДРЕСА_1. 08 січня 2016 року у квартирі батька виявив робітників, які виконували ремонтні роботи, а 14 січня 2016 року дізнався про його смерть. Після цього звернувся до дільничного інспектора, від якого дізнався, що труп ОСОБА_6 виявлено за повідомленням його сусідки після проникнення до квартири. У подальшому від старшого уповноваженого ГУ МВС України в м. Києві також дізнався, що 28 грудня 2015 року ОСОБА_8 відчужив ОСОБА_5 належну ОСОБА_6 квартиру. 18 травня 2016 року він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька, цього ж дня приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу відмовив у відкритті спадкової справи у звʼязку з пропуском строку для прийняття спадщини. Зазначав, що строк пропустив з поважних причин, оскільки не був обізнаний про факт смерті батька.
За викладених обставин ОСОБА_3 просив визначити додатковий строк тривалістю у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлого приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, тривалістю у два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач з поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк прийняття спадщини, яка відкрилась після батька, оскільки довідався про його смерть після розшуку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_5, який не брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, не надав доказів порушення своїх прав, рішення суду відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 січня 2019 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 надіслала до Верховного Суду засобами поштового звʼязку касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у позові. Крім того, заявлено клопотання про зупинення дії рішенняДніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року до закінченнякасаційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії судового рішення, витребувано справу з Дніпровського районного суду міста Києва.
У березні 2019 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 надіслала до Верховного Суду засобами поштового звʼязку повторно клопотання про зупинення дії судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року зазначене клопотання задоволено, зупинено дію рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року до закінчення касаційного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину третю статті 1272 ЦК України, визнали поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача щодо смерті спадкодавця, який протягом 4 місяців з моменту отримання свідоцтва про смерть не звернувся для оформлення права на спадщину. Також зазначає, що позивач протягом тривалого часу не підтримував стосунки з батьком, догляд за яким здійснювали соціальні представники; заявлені у справі позовні вимоги стосуються виключно квартири, з позовної заяви ОСОБА_3 слідує, що на момент подання цього позову йому було відомо про те, що спадкове майно належить на праві власності ОСОБА_5, тому суд першої інстанції повинен був залучити до участі в справі власника квартири.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив, який ним не підписаний, тому підлягає поверненню.
З огляду на частину третю статті 395 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судових рішень у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, смерть якого зареєстрована 26 травня 2015 року (точної дати смерті встановити неможливо).
14 січня 2016 року ОСОБА_3 як син померлого отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_6
За життя ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 18 травня 2016 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_6 у звʼязку з пропущенням строку для прийняття спадщини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.