Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа №206/6229/15
провадження №61-14574св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач-відповідач - ОСОБА_4,
відповідач-позивач - ОСОБА_5,
третя особа - публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз",
третя особа - публічне акціонерне товариство "Дніпрообленерго",
третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області,
третя особа - Самарська районна у м. Дніпрі рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2017 року у складі судді Сухорукова А. О. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року у складі суддів Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - ПАТ "Дніпрогаз"), публічне акціонерне товариство "Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "Дніпрообленерго"), у якому просила: усунути їй перешкоди у здійсненні права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та зобовʼязати відповідача: звільнити належну їй стіну житлового будинку А-1 (приміщення 2-5 та 2-6) від приладів обліку газу та електроенергії та всіх дротів; відʼєднати паркан від належної їй стіни житлового будинку А-1 (приміщення 2-5); не чинити їй перешкод в постійному доступі на земельну ділянку відповідача ОСОБА_5 зі сторони АДРЕСА_1 для здійснення догляду за своєю частиною житлового будинку (приміщення 2-5 та 2-6), шляхом встановлення хвіртки в паркані відповідач біля належної їй стіни житлового будинку; не чинити їй перешкод в ремонті старого паркану №6, встановленні нового паркану замість паркану під №6 згідно технічного паспорту на домоволодіння між земельними ділянками, які перебувають у власності її та ОСОБА_5; не чинити їй перешкод в постійному доступі на земельну ділянку ОСОБА_5 зі сторони належної їй частини домоволодіння (приміщення 2-3) та належної ОСОБА_5 частини домоволодіння (приміщення 1-4) для здійснення догляду за стіною належної їй частини житлового будинку (приміщення 2-3).
Позов мотивовано тим, що позивачу на праві власності належить 47/100 частин жилого будинку з відповідними господарськими добудовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 є співвласником домоволодіння АДРЕСА_1 і їй належить 53/100 його частин.
Частки сторін у домоволодінні є повністю відокремленими, у спільному користуванні відсутні будь-які будівлі чи споруди.
Позивачу у домоволодінні належить: в житловому будинку А-1 приміщення - 2-1 - кухня площею 10,8 кв.м; 2-2 - санвузол площею 6,6 кв.м; 2-3 - коридор площею 11,4 кв.м; 2-4 - житлова кімната площею 26,4 кв.м; 2-5 - житлова кімната площею 9,4 кв.м; 2-6 - житлова кімната площею 7,1 кв.м. Загальна площа належної їй частки будинку складає 71,7 кв.м, а житлова - 42,9 кв.м.
Також позивачу належать надвірні будівлі та споруди: сараї - Л, И, Н; літня кухня - Д; душ - П; убиральні - М; споруди №№ 1, 2, 7, 13, 14, 15, 17.
Належна позивачу частина будинку та надвірні будівлі і споруди розташовані на земельній ділянці площею 0,10 га, яка належить їй на праві власності. Стіни її житлових кімнат 2-5 (2,68 м) та 2-6 ( 2,03 м) з вікном виходять у двір відповідача. Також у двір відповідача з цієї сторони виходить вікно у погріб.
До стін належного їй будинку позивач доступу не має, тому позбавлена можливості здійснювати догляд за ним, проводити поточні та капітальні ремонти.
Стіни погребу під приміщеннями 2-5 та 2-6 через постійну вологу руйнуються, покрилися пліснявою, через вологість користуватися погребом за призначенням неможливо. Крім того, належну позивачу на праві власності стіну відповідач використовує на власний розсуд, встановила на стіні прибори обліку газу та електроенергії, розмістила електродроти безпосередньо біля труб газопостачання, встановила зі сторони вулиці паркан висотою більше 2-х метрів, який капітально приєднала цементним розчином до стіни її частини будинку (зовнішній кут приміщення 2-5).
Межею зі сторони двору між земельними ділянками співвласників домоволодіння є старий деревʼяний паркан, який встановлений так, щоб відповідач мала можливість обслуговувати свою частину будинку. Підходу до частини своєї стіни (приміщення 2-3) позивач не має. Під цією частиною стіни глухий простір, в якому накопичується сміття, атмосферні опади, в звʼязку з чим через постійну вологу, відсутність провітрювання та доступу сонячних променів належна позивачу стіна руйнується та потребує догляду і ремонту. Відповідач категорично заперечує проти заміни паркану та перешкоджає доступу до належної позивачу стіни будинку для ремонту і обслуговування останнього.
У січні 2016 року ОСОБА_5 подала зустрічний позов до ОСОБА_4, треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Департамент ДАБІ), Самарська районна у м. Дніпрі рада, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила зобовʼязати ОСОБА_4 усунути перешкоди в реалізації її права власності, шляхом знесення самовільного збудованої - прибудови літ. А4-1 площею 17,4 кв.м та споруду та ганку літ. "а" площею 8, 10 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
Зустрічний позов мотивовано тим, що житловий будинок, з відповідною частиною надвірних споруд, який розташований по АДРЕСА_1, є домоволодінням спільного заселення, у якому 59/100 частини належить їй на праві власності. Також вона є власником 0,0278 га та 0,1000 га.
Інші 41/100 частини домоволодіння належать ОСОБА_4, яка у 2008 році самовільно без дозволу Департаменту ДАБІ почала виконувати будівельні роботи з будівництва прибудови та ганку. Проведення незаконних будівельних робіт ОСОБА_4 порушують її законні права, як землекористувача сусідньої земельної ділянки та норми законодавства.
У результаті проведення незаконних будівельних робіт земельна ділянка ОСОБА_5 та домоволодіння, затінені від сонячного світла. Також затінено цілодобово кімнати від світла.
ОСОБА_4 було самовільно збудоване нерухоме майно: А4-1 - прибудову, сарай - Н. Дана прибудова та ганок є самочинним будівництвом, оскільки збудовані без належного дозволу та затвердженого проекту з порушеннями норм чинного законодавства, у звʼязку з чим підлягають знесенню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобовʼязано ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 в ремонті паркану №6 та встановленні замість нього нового паркану між земельними ділянками, що перебувають у власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 сплачений нею судовий збір у розмірі 487,20 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позовні вимоги ОСОБА_4 в частині зобовʼязання ОСОБА_5 відʼєднати паркан від належної ОСОБА_4 стіни житлового будинку А-1 (приміщення 2-5 та 2-6) є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Підстави для задоволення вимог щодо встановлення нового паркану згідно технічного паспорту на домоволодіння відсутні, оскільки межа визначається даними, зазначеними у державних актах на право власності на землю. Під час розгляду справи судом установлено, що паркан №6 є старим і нахилився у сторону земельної ділянки ОСОБА_5, потребує заміні, що визнано сторонами та не підлягає доказуванню, у звʼязку з чим позовні вимоги ОСОБА_4 щодо зобовʼязання ОСОБА_5 не чинити перешкод в ремонті вказаного паркану підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про звільнення належної їй стіни житлового будинку від приладів обліку газу та електроенергії та всіх дротів, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що прилади обліку були встановлені колишніми власниками, а не ОСОБА_5, та перенесення лічильника можливо лише за зверненням власника до відповідної енергопостачальної компанії за, яка проводить встановлення приладів обліку з комунікаційним апаратом. Крім того, дроти та труби йдуть по фасаду будинку, як по частині ОСОБА_4, так і по частині ОСОБА_5, після лічильника дроти не йдуть по будинку.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про зобовʼязання ОСОБА_5 не чинити перешкоди у постійному доступі на належну їй земельну ділянку, для здійснення догляду за належними ОСОБА_4 частинами будинку, посилаючись на їх безпідставність та недоведеність, оскільки встановив, що ОСОБА_5 таких перешкод не чинить, а ОСОБА_4 не зверталася до неї з проханням зайти на її земельну ділянку для догляду за своїми спорудами. ОСОБА_4 не довела, що ОСОБА_5 чинить їй перешкоди у догляді за належною їй частиною будинку.
Відмовляючи у задоволенні вимог зустрічного позову про знесення самочинного будівництва, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_5 не доведені підстави для застосування крайньої міри впливу у вигляді знесення спірних побудов. Право на звернення до суду з вимогами про знесення самочинного будівництва, на підставі статті 376 ЦК України, належить відповідним органам державної влади або органам місцевого самоврядування, які з відповідним позовом до ОСОБА_4 не зверталися.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та відмови у задоволенні заявленого нею зустрічного позову, просить скасувати ухвалені у справі рішення з ухваленням нового рішення про задоволення зустрічного позову та відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суди неповно зʼясували фактичні обставини справи та не дослідили і не надали належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяли повному, обʼєктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими.
Суди не дали належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, якими підтверджується той факт, що ОСОБА_5, вичерпано усі наявні законом засоби, захисту свого права на користування земельною ділянкою. ОСОБА_4 не реагує на застосовані до неї засоби впливу щодо самочинного будівництва у вигляді адміністративної відповідальності, приписів про усунення порушень, та рішення відповідного органу про знесення самовільної забудови.