Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 234/3957/17
провадження № 61-17400св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач-відповідач - ОСОБА_4,
відповідач - Комунальна лікувально-профілактична установа "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на постанову апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2018 року у складі суддів Никифоряка Л. П., Соломахи Л. І., Корчистої О. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом докомунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (далі - КЛПУ "ОЦЕМДМК", комунальна установа), в якому просив скасувати наказ від 23 березня 2017 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
У поданому до суду у травні 2017 року ОСОБА_4 просив: визнати незаконним його звільнення з Установи і поновити його на роботі на посаді фельдшера, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати йому за рахунок відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 19 липня 2017 року вказані позови обʼєднано в одне провадження.
Позов мотивовано тим, що догана від 23 березня 2017 року, оголошена позивачу є незаконною, а службова перевірка, що здійсненна після накладення дисциплінарного стягнення містить неправдиві і непідтверджені відомості, які не давали підстав для звільнення, що є підставою для поновлення незаконно звільненого працівника на роботі, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позивач вважає, що 23 березня 2017 року його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, оскільки використання санітарного автомобіля в робочий час не за призначенням та відсутність на роботі впродовж трьох годин 10 хвилин мали місце з поважних причин.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у складі судді Демидової В. К. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що звільнення позивача, який працював фельдшером Станції швидкої медичної допомоги міста Краматорська - відокремлений структурний підрозділ КЛПУ "ОЦЕМДМК" з 14 липня 2014 року за пунктом 3 статті 40 КЗпП Україничерез систематичне невиконання без поважних причин обовʼязків покладених трудовим договором та правилами внутрішнього розпорядку є законним та обґрунтованим. Звільненню передувало притягнення до дисциплінарної відповідальності та підтверджені обставини порушення позивачем посадової Інструкції фельдшера з медицини невідкладних станів виїзної бригади, що обґрунтовано стало наслідком винесення наказу про оголошення позивачу догану.
При застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді догани та звільненні позивача, роботодавець дотримав вимог чинного законодавства, та при обранні виду стягнення врахував ступінь тяжкості вчинених проступків і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступки, та звільнення здійснено з дотриманням вимог статті 149 КЗпП України.
Постановою апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Визнано незаконним наказ "Про звільнення працівника" комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" від 04 травня 2017 року № 125-П. про звільнення ОСОБА_4 з посади фельдшера Комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_4 на посаді фельдшера Станції швидкої медичної допомоги міста Краматорська - відокремлений структурний підрозділ комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" з 05 травня 2017 року.
Стягнуто з комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 60 297,90 грн, моральну шкоду у розмірі 500 грн, 1328,80 грн судового збору.
Стягнуто з комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь держави 592 грн судового збору.
Зобовʼязано комунальну лікувально-профілактичну установу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" при виплаті ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснити утримання податків та інших обовʼязкових платежів.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та присудження виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 5343 грн.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 106-п від 23 березня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що після застосування стягнення за наказом № 106-П "Про винесення догани" за проступок, що мав місце 20 березня 2017 року, ОСОБА_4 інших проступків не вчиняв, оскільки звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП Українистало заходом стягнення за проступки, що мали місце в період часу з листопада 2016 року по березень 2017 року, останній з яких вчинено 12 березня 2017 року, тобто до моменту притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 23 березня 2017 року.
При цьому, що звільнення ОСОБА_4 відбулось саме за наслідками службової перевірки згідно акту від 11 квітня 2017 року та під час розгляду справи апеляційним судом представники відповідача не підтвердили наявності інших порушень з боку працівника ОСОБА_4, які мали б місце після накладення попереднього дисциплінарного стягнення та були підставою для звільнення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при звільненні працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, роботодавець не навів конкретних фактів допущеного працівником невиконання обовʼязків після застосування до нього дисциплінарного стягнення, тобто діяв з порушенням вимог чинного законодавства та звільнив працівника за відсутності правових підстав.
Звільнення позивача є незаконним, що є підставою для поновлення його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, Комунальна лікувально-профілактичної установа "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що наказ № 106-П від 23 березня 2017 року про оголошення позивачу догани є законним, чинним, не скасований, дисциплінарне стягнення у порядку, визначеному статтею 151 КЗпП України не зняте. Факт порушення позивачем трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку є незаперечним, будь-яких порушень приписів чинного законодавства у застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення відповідач не допустив.
Дисциплінарне стягнення до ОСОБА_4 у вигляді звільнення було накладене не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку та застосовано до нього стягнення не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що саме у пункті З статті 40 КЗпП України вказане, що у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обовʼязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності.
Також відповідачем подана суду заява про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції, зокрема про стягнення з ОСОБА_5 на користь комунальної установи 54 549,79 грн безпідставно стягнутих за постановою апеляційного суду.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.