Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 202/6913/15-ц
провадження № 61-21229 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
| позивач | - | публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", |
| відповідачі: | - - - | ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, |
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області у складі судді Єлізаренко І. А. від 21 грудня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Встановив:
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року відкрито провадження у зазначеній вище цивільній справі.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року відхилена апеляційна скарга ОСОБА_4, ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року залишена без змін.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2016 року відхилена апеляційна скарга ОСОБА_5, ухвала Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року залишена без змін.
07 жовтня 2016 року ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_7
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги: тридцять днів з дня отримання ухвали суду шляхом звернення ОСОБА_6 до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та три днів з дня отримання цієї ухвали шляхом сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у встановлений судом строк ОСОБА_6 недоліки апеляційної скарги не усунула, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку не подала.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд при розгляді справи дійшов односторонніх та передчасних висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки ним порушено норми процесуального права.
Сторони не скористалися правом на подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу.
11 травня 2018 року вказана справа передана на розгляд Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали апеляційного суду, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судом норм процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.