Постанова
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 175/2134/17
провадження № 61-635 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
| позивач | - | ОСОБА_4, |
| відповідач | - | публічне акціонерне товариство "Укртелеком", |
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Воздвиженського О. Л. від 17 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., від 07 грудня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на захист споживача, права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від неправомірних обмежень, що призвів до втрати творчих здібностей.
Встановив:
В червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") про відшкодування моральної шкоди за акт дискримінації права на захист споживача, права на повагу до гідності фізичної особи, права на захист від неправомірних обмежень, що призвів до втрати творчих здібностей.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2017 року позовну заяву залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання ним ухвали.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не сплачено судовий збір; позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; до позовної заяви не надано копій всіх перелічених у позові, додатків з копіями для відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 09 серпня 2017 року позивач отримав ухвалу суду про залишення позову без руху, однак недоліки позовної заяви не усунув.
Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року про повернення позовної заяви залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону.
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду ОСОБА_4 просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
22 травня 2018 року вказана справа передана на розгляд Верховного Суду.
У травні 2018 року ПАТ "Укртелеком" надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судами норм процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.