Постанова
Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 454/1449/15-ц
провадження № 61-37027св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
відповідач - ОСОБА_7,
представник відповідача - ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представників ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року у складі судді Струс Т. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О. та касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2011 року на автодорозі м. Червоноград - м. Рава Руська, у м. Белз Сокальського району Львівської області, ОСОБА_7, керуючи мотоциклом Днепр-11, номерний знак НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_9, проявив злочинну недбалість і неувагу до дорожньої обстановки, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив на нього наїзд.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди віг отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований у Червоноградську міську лікарню.
Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 27 листопада 2014 року ОСОБА_7 визнано винним за частиною другою статті 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 2 роки.
встановлено, що зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_7 ,якого
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 йому завдано матеріальної та моральної шкоди.
Так, до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 липня 2011 року, він закінчив навчання у військовій академії та був направлений на постійне місце служби у військову частину. Однак, у звʼязку з отриманими тілесними ушкодженнями та необхідністю проходження тривалої реабілітації, не зміг приступити до виконання своїх службових обовʼязків. Він не був поставлений на матеріальне забезпечення у військовій частині і на сьогодні не отримує заробітної плати.
Таким чином, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, йому завдано збитки у загальному розмірі 24 000,00 грн, яка складається із неотриманої заробітної плати розмірі 10 000,00 грн, витрат на лікування у розмірі 10 000,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_7, він зазнав значного фізичного болю і душевних страждань. Будучи цілком здоровим, він планував присвятити своє життя військовій службі, однак внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 він позбавлений такої можливості.
На підставі вказаного, ОСОБА_4 просив суд стягнути з ОСОБА_7 24 000,00 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 500 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
У липні 2015 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій додатково до раніше предʼявлених вимог про відшкодування матеріальної шкоди, просила стягнути із ОСОБА_7 витрати за медичні обстеження, проведені 14 лютого 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Святої Параскеви", у розмірі 1 799,45 грн та збільшено розмір моральної шкоди до 2 000 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 10 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 у дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
У задоволенні інших позовних вимог пелеха Д. Б. відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого відповідачем, позивачу було завдано моральну шкоду, яка підлягає стягненню з урахуванням характеру вчиненого діяння, яке характеризується необережною формою вини, глибини фізичних і душевних страждань позивача, а також вимог розумності і справедливості, розмір якою становить 10 000,00 грн.
Враховуючи, що позивачем понесені матеріальні витрати, документально підтверджений розмір яких складає 13 588,64 грн, та відшкодування йому відповідачем матеріальної шкоди у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується відповідною розпискою, суд дійшов висновку, що відповідачем у повній мірі відшкодовано позивачу майнову шкоду.
Крім того, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів понесення ним витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2018 року апеляційну скаргу представників ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 вересня 2017 року змінено в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Збільшено розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 до 100 000,00 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом установлено та підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 18 листопада 2011 року матірʼю позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 було отримано від матері ОСОБА_7 - ОСОБА_11 20 000,00 грн у рахунок часткового погашення матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 липня 2011 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем у повній мірі відшкодовано позивачу майнову шкоду.
Разом з тим, визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди не у повній мірі відповідає встановленим судом обставинам справи, характеру протиправного діяння. Так, розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути адекватним завданій моральній шкоді, зважаючи на тривалий розлад здоровʼя внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення, що призвело до значних вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача внаслідок неправомірних дій відповідача, їх значну тривалість, час та зусилля, які були необхідні для відновлення попереднього стану, беручи до уваги глибину фізичних та душевних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості, тому визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн є заниженим і не відповідає глибині, тривалості моральних страждань та душевних переживань позивача.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення ним витрат на правову допомогу, то відсутні підстави для відшкодування цих витрат за рахунок відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представники ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 у повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представників ОСОБА_4: ОСОБА_5 і ОСОБА_6, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представників ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мотивована тим, що оскаржуване судове рішення апеляційним судом ухвалено без зʼясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 змушений проходити тривалу реабілітацію та відновлювати своє здоровʼя, оскільки бажає продовжити військову службу. Крім того, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у нього утворилась ретроцеребральна киста розміром до 18х23 мм, а тому йому необхідне обстеження за кордоном і проведення операції. З урахуванням вказаного, суди повинні були задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі, стягнувши з відповідача 2 000 000,00 грн.
Також суди безпідставно відмовили у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн, оскільки на підтвердження цих витрат позивачем надано суду договір про надання правової допомоги та копію квитанції до прибуткового касового ордера про оплату цих витрат.
Касаційна скарга ОСОБА_7 мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не врахував положення частини другої статті 1193 ЦК України, якою передбачено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, пунктами 4.1, 4.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
Позивач вказаних вимог Правил дорожнього руху не виконав, спричинивши аварійну ситуацію, яка призвела до дорожньо-транспортної пригоди.
З урахуванням вказаного, суд першої інстанції правильно визначив відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року ОСОБА_7 подав відзив на касаційну скаргу представників ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вказуючи на те, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає, оскільки суд, врахувавши глибину, тривалість фізичних і душевних страждань, яких внаслідок неправомірних дій зазнав позивач, врахувавши вимоги розумності і справедливості визначив відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
У жовтні 2018 року представники ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_7, вказуючи на те, що твердження відповідача про порушення позивачем Правил дорожнього руху, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, є безпідставними, оскільки саме позивач, у порушення вимог Правил дорожнього руху виїхав на полосу зустрічного руху, здійснив наїзд на пішохода - ОСОБА_4 Отже, підстав для залишення в силі рішення суду першої інстанції немає.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги представників ОСОБА_4: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.