ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2019 року
Київ
справа №819/538/18
адміністративне провадження №К/9901/63133/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року (головуючий суддя - Мірінович У.А.)
та на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Качмар В.Я., судді - Гінда О.М., Ніколін В.В.)
у справі №876/5256/18
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась в Тернопільській окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність вимоги, прийнятої контролюючим органом, оскільки вона як фізична особа-підприємець зареєстрована як платник єдиного податку, в той же час є пенсіонером за віком, а тому звільнена від сплати єдиного внеску згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування".
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року, позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 06 березня 2018 року № Ф-10053-17 про сплату боргу (недоїмки) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на суму 8 448 грн.;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 судові витрати на суму 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правомірність оскаржуваної вимоги контролюючого органу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач зареєстрована як ФОП, є платником єдиного внеску та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Крім того, згідно із пенсійним посвідченням серії ААИ №0828634 від 09.12.2015 позивач є пенсіонеркою і отримує пенсію за віком (а.с.8-10).
06 березня 2018 року контролюючим органом сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки), якою встановлено, що станом на 28 лютого 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 8 448 грн.
Статтею 67 Конституції України встановлений обовʼязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-6, про що зазначено в його преамбулі.