ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2019 року
Київ
справа №804/2615/14
адміністративне провадження №К/9901/6637/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 (головуючий суддя: Верба І.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015 (головуючий суддя: Туркіна Л.П., судді: Дурасова Ю.В., Проценко О.А.)
у справі № 804/2615/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія"
до Нікопольської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Нікопольської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило: визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 17.10.2013: № 0002792202 про зменшення розміру відʼємного значення суми ПДВ за липень 2013 року на 666667,00 грн.; та № 0002782202 про збільшення суми податкового зобовʼязання з податку на прибуток на 1112882,00 грн. за основним платежем та на 251008,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон № 168/97-ВР), пунктів 1 та 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, пункту 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, та прийняти нове рішення про задоволення позову. За доводами касаційної скарги, судами не були враховані обставини належної правоздатності контрагента позивача - ТОВ "Акса" при здійсненні поставок; недоведеності у судовому процесі узгодженості дій позивача та ТОВ "Акса" з метою незаконного отримання податкових вигод; невідповідності акту перевірки, висновки якого стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, нормам Порядку № 984.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача відʼємного значення суми ПДВ, збільшення у податковому обліку позивача сум грошового зобовʼязання із податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової документальної перевірки від 02.10.2013 № 563/2202/36759863. Згідно з цим актом підприємство порушило норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон № 334/94-ВР), пункту 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (далі - ПК України), занижено скоригований валовий доход за 4-й квартал 2010 року на 4000000,00 грн. як безоплатно отримані товари від невстановлених осіб, відображені як отримані від ТОВ "Акса" за господарськими операціями, які не мали реального характеру; завищено витрати на загальну суму 275072,00 грн. у податковому обліку за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2011 року, 3-й квартал 2012 року - амортизація вартості основних фондів, отриманих безоплатно; завищено амортизаційні відрахування за 1-й квартал 2011 року на 200000,00 грн. у звʼязку з віднесенням амортизації витрат основних фондів, отриманих безоплатно, а також завищено податковий кредит на 666667,00 грн. за жовтень 2010 року за податковими накладними, виписаними від імені ТОВ "Акса".
У результаті цих порушень позивачем завищено залишок відʼємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року на 666667,00 грн.; занижено податок на прибуток за 4-й квартал 2010 року. 1-й, 2-й, 3-й та 4-й квартали 2011 року, 3-й квартал 2012 року на загальну суму 1112882,00 грн.
За наслідками висновків акту перевірки ОДПІ відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.10.2013: № 0002792202 про зменшення розміру відʼємного значення суми ПДВ за липень 2013 року на 666667,00 грн.; та № 0002782202 про збільшення суми податкового зобовʼязання з податку на прибуток на 1112882,00 грн. за основним платежем та на 251008,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У судовому процесі встановлено, що з посиланням на поставку позивачу товарів (електромагнітні високо градієнтні сепаратори) від ТОВ "Акса", від імені цього постачальника виписані видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач здійснив вищевказані зміни у власному податковому обліку з податку на прибуток (здійснював амортизаційні відрахування) та задекларував суми податкового кредиту у податкових деклараціях із ПДВ за вищевказані податкові звітні періоди. При цьому, оплата з посиланням на вказану поставку позивачем не здійснювалась.
Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення (підпункт 8.1.2 цього пункту).
Аналогічного змісту норма міститься також і у пункті 144.1 ст. 144 ПК, амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.
Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у звʼязку з набранням чинності ПК України) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звʼязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звʼязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).