ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2019 року
Київ
справа №813/2092/15
адміністративне провадження №К/9901/25842/18
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, з врахуванням уточнень позовних вимог просила стягнути заборгованість у сумі 139069,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач відзначає, що за відповідачем обліковується податковий борг, сума якого є узгодженою, однак добровільно несплаченою, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, позов задоволено, стягнуто з рахунків Інституту мікропроцесорних систем керування обʼєктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України у банках, що його обслуговують, податковий борг у сумі 139069,25 грн. до бюджету.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий борг є узгодженим, в добровільному порядку відповідачем не сплачено, а тому підлягає стягненню.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне зʼясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням апеляційної скарги.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодного з учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце його проведення, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову виїзну перевірку Інституту мікропроцесорних систем керування обʼєктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ "Втордеревпром", ПП "Фірма "Юкос", ТзОВ "Іртас", ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ "Цайпер-Україна", ПП "Воллі" за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 20 березня 2012 року №8/23-209/22349648.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення рішення:
- №0001232321 від 28 травня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобовʼязання відповідача за платежем податок на прибуток на суму 855357,00 грн.;
- №000922321 від 04 квітня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобовʼязання відповідача за платежем податок на додану вартість на суму 91004,00 грн.
За результатами оскарження відповідачем в судовому порядку вищевказаних рішень постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі №876/6243/13 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2013року, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано частково протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001232321 від 28 травня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобовʼязання з податку на прибуток на суму 26407,00 грн., в тому числі 2112 грн. за основним платежем та 5281,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000922321 від 04 квітня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобовʼязання з податку на додану вартість на суму 32041,00 грн., в тому числі 25633,00 грн. за основним платежем та 6408,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
На підставі вказаної постанови відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року:
- №0004722321, яким збільшено суму грошового зобовʼязання відповідача за платежем податок на прибуток на суму 58950грн.;
- №0004742321, яким збільшено суму грошового зобовʼязання відповідача за платежем податок на додану вартість на суму 58963 грн.
Не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач оскаржив їх у судовому порядку.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 року у справі №813/2489/15 залишено без розгляду позовну заяву Інституту мікропроцесорних систем керування обʼєктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 16 лютого 2015 року №0004722321 та №0004742321. Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.
Разом з тим, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2014 року:
№0002302204, яким збільшено суму грошового зобовʼязання відповідача з податку на додану вартість на суму 19289,25 грн., в тому числі 12859,50 грн. за основним платежем та 6429,75 грн. за штрафними санкціями;
№0002322204, яким зменшено розмір відʼємного значення податку на додану вартість відповідача на суму 1867 грн.
За результатами оскарження відповідачем в судовому порядку вищевказаних рішень постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі №813/5954/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову Інституту мікропроцесорних систем керування обʼєктами електроенергетики Карпатського державного центру АН України до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2014 року №0002302204 та №0002322204.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 05 лютого 2015 року №86-25. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено.
Отже, на підставі вищевикладеного судами встановлено, що податковий борг відповідача є узгодженим та становить 139069,25 грн, а саме у звʼязку із:
- збільшенням суми грошового зобовʼязання із податку на прибуток на суму 58950,00 грн;
- збільшенням суми грошового зобовʼязання із податку на додану вартість на суму 58963,00 грн;
- збільшенням суми грошового зобовʼязання із податку на додану вартість на суму 19289,25 грн;
- зменшенням розмір відʼємного значення податку на додану вартість на суму 1867,00 грн.
Так, в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобовʼязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовʼязання набуває статусу податкового боргу.