ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2019 року
Київ
справа №820/2136/15
адміністративне провадження №К/9901/6752/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Східної обʼєднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Нуруллаєва І.С. від 30.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Калитки О.М., суддів: Кононенко З.О., Бондара В.О. від 28.04.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" до Східної обʼєднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м.Харкова про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнеліус Україна" (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Основʼянської обʼєднаної державної податкової інспекцій Головного управління Міндоходів у Харківській області (правонаступник - Східна обʼєднана державна податкова інспекція м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області; далі - відповідач 1/Інспекція), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м.Харкова, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Корнеліус Україна" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 665973,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 762175,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 256001,00 грн., всього - 1684149,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що внаслідок набрання законної сили судовим рішенням у справі 2а-10153/11/2070, яким скасовані податкові повідомлення-рішення про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1684149,00 грн., заявленої в податкових деклараціях за липень-вересень 2010 року, він мав правомірні очікування, що податковий орган протягом пʼяти робочих днів подасть органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак вказаних дій відповідач 1 не виконав, чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на дату звернення позивача до суду, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 у справі №2а-10153/11/2070, якою скасовано податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у загальному розмірі 1684149,00 грн., набрала законної сили, але в порушення норм п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1684149,00 грн. позивачу не відшкодована.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначає, що судами неповно зʼясовано обставини справи та не надано їм належної правової оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, оскільки предметом судового розгляду у справі №2а-10153/11/2070 є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а не зобовʼязання відшкодувати ПДВ, отже в силу вимог спільного наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України "Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість" від 27.04.2004 №82/245, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2004 за №645/9244 (далі - Порядок №82/245), для відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду органу Державного казначейства потрібен наказ суду та оригінал судового рішення про зобовʼязання податкового органу та казначейства відшкодувати з бюджету зазначену суму коштів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з поданою Товариством податковою декларацією з ПДВ за липень 2010 року від 20.08.2010 №9003488386 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.25.1), складає 667348,00 грн. До декларації додані, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року, заява про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року, оригінали пʼятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій у кількості 11 штук на 19 аркушах.
За результатами проведеної контролюючим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок відʼємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень 2010 року, складено акт від 13.10.2010 №7243/07-008/33607742, яким підтверджено відображене субʼєктом господарювання в податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 665973,00 грн.
Згідно із поданою до контролюючого органу податковою декларацією з ПДВ за серпень 2010 року від 17.09.2010 №9003882537 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.25.1), складає 762175,00 грн. До декларації додані, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, заява про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, оригінали пʼятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій у кількості 5 штук на 8 аркушах.
За результатами проведеної контролюючим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відʼємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2010 року, складено довідку від 12.11.2010 №7669/07-008/33607742, якою підтверджено відображене субʼєктом господарювання в податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 762175,00 грн.
Згідно із поданою до контролюючого органу податковою декларацією з ПДВ за вересень 2010 року від 19.10.2010 №9004405683 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.25.1), складає 256001,00 грн. До декларації додані, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року, заява про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року, оригінали пʼятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій у кількості 4 штук на 8 аркушах.
За результатами проведеної контролюючим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відʼємного значення з ПДВ, що декларувалось за серпень 2010 року, складено довідку від 06.12.2010 №8131/07-008/33607742, якою підтверджено відображене субʼєктом господарювання в податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 256001,00 грн.
Однак за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень, вересень 2010 року податковим органом складено акт від 18.03.2011 №1163/07-008/33607742, яким встановлено, зокрема, завищення позивачем суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 1684149,00 грн., а саме: по декларації за липень 2010 року у розмірі 665973,00 грн., за серпень 2010 року - 762175,00 грн., за вересень 2010 року - 256001,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: - від 28.03.2011 №0000140700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 665973,00 грн., за серпень 2010 року у розмірі 762175,00 грн., за вересень 2010 року у розмірі 256001,00 грн. (всього 1684149,00 грн.); - від 28.03.2011 року №0000150700 про зменшення розміру відʼємного значення суми податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 18961,00 грн., за липень 2010 року у розмірі 13141,00 грн., за серпень 2010 року у розмірі 55,00 грн., за вересень 2010 року у розмірі 5551,00 грн. (всього 37708,00 грн.).
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час подання заяв про повернення бюджетного відшкодування) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовʼязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відʼємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В силу пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відʼємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відʼємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відʼємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пʼятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пʼятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.