ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2019 року
м. Київ
справа №645/692/17
адміністративне провадження №К/9901/17751/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 645/692/17
за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій протиправними та зобовʼязання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Індустріального обʼєднаного управління ПФУ м. Харкова (правонаступник управління ПФУ, Індустріальне ОУ ПФУ відповідно)
на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 березня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Алтухової О.Ю. та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бенедик А.П., суддів Мельнікової Л.В., Донець Л.О., -
ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача та скасувати його рішення від 11 липня 2016 року № 348 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років;
- зобовʼязати відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи період на посаді провізора Виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства глухих "УТОГ" за період з 18 вересня 2012 року по 29 лютого 2016 року та призначити їй пенсію за вислугою років як працівникові охорони здоровʼя з 06 липня 2016 року.
Позов ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що у липні 2016 року звернулася до управління ПФУ з заявою про призначення пенсії за вислугою років, як працівнику охорони здоровʼя, проте 12 січня 2017 року отримала рішення управління № 348, відповідно до якого в призначенні пенсії за вислугою років їй було відмовлено через відсутність достатнього пільгового стажу роботи, оскільки до спеціального стажу роботи відповідач не зарахував період роботи позивача на посаді провізора Виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства глухих "УТОГ" за період з 18 вересня 2012 року по 29 лютого 2016 року. Проте, позивач вважає відмову відповідача безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує її конституційні права, свободи та інтереси. У звʼязку з цим позивач звернулася до суду із вказаним позовом.
Фрунзенський районний суд м. Харкова постановою від 17 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що оскільки позивач працювала у закладах охорони здоровʼя (аптека) на посаді провізора протягом періодів зазначених у трудовій книжці, стаж її роботи становить понад 25 років і подала відповідачу відповідні документи, то вона має право на пенсію за вислугу років відповідно пункту "е" статті 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ). При цьому апеляційний суд встановивши те, що за час роботи ОСОБА_2 на даному підприємстві (з 18 вересня 2012 року по 29 лютого 2016 року) єдиний соціальний внесок нараховувався у загальному порядку за формою згідно Додатку № 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 435 від 14 квітня 2015 року, тому ввідмова відповідача в зарахуванні позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 18 вересня 2012 року по 20 лютого 2016 року на посаді провізора у аптеці № 2 Виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства "УТОГ" є незаконною та необґрунтованою.
29 травня 2017 року Індустріальне ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що неможливо зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи ОСОБА_2 з 18 вересня 2012 року по 20 лютого 2016 року на посаді провізора в аптеці № 2 виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства "УТОГ", оскільки з наказу про призначення на посаду позивача вбачається, що назва структурного підрозділу вказана як торгівельний відділ, що не відповідає вимогам Переліку закладів і установ освіти, охорони здоровʼя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік № 909).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
19 та 21 червня 2017 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані пенсійним органом судові рішення - без змін.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що у липні 2016 року позивач звернулась до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугою років, як працівнику охорони здоровʼя.
Рішенням управління ПФУ від 11 липня 2016 року № 348 відмовлено у задоволенні заяви про призначення пенсії за вислугою років.
Згідно вказаного рішення стаж роботи ОСОБА_2 за вислугу років, який можливо зарахувати на теперішній час, складає 22 роки 5 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років на теперішній час. Так, згідно наказу від 18 вересня 2012 року № 79 Виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства "УТОГ" позивач працювала в торгівельному відділі на посаді провізора аптеки № 2. Первинними документами не підтверджено зарахування заявниці згідно наказу від 18 вересня 2012 року № 79 провізором аптеки № 2. У штатних розкладах, наданих заявницею, не передбачено такий структурний підрозділ, як "аптека № 2". Також, за період роботи у Виробничому підприємстві "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства "УТОГ" відсутні дані про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Також суди встановили, що згідно даних трудової книжки позивач 18 вересня 2012 року була прийнята на роботу до Виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства глухих "УТОГ" на посаду провізора за умовами контракту в аптеку № 2 (наказ від 18 вересня 2012 року № 79) та звільнена за згодою сторін 29 лютого 2016 року (наказ від 29 лютого 2016 року № 8).
16 серпня 2011 року на підставі рішення № 425 від 12 липня 2011 року Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоровʼя України видала Виробничому підприємству "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства глухих "УТОГ" ліцензію серії АВ № 578933 на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Місцем провадження діяльності вказано: "Аптека №2, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46".
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності Виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства глухих "УТОГ" є роздрібна торгівля фармацевтичним товарами в спеціальних магазинах.
З довідки від 15 березня 2017 року, виданої директором Виробничого підприємства "Милосердя" Харківської обласної організації Українського товариства глухих "УТОГ", вбачається, що за час роботи ОСОБА_2 на даному підприємстві (з 18 вересня 2012 року по 29 лютого 2016 року) єдиний соціальний внесок нараховувався у загальному порядку за формою згідно Додатку № 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту статті 2 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років. Вони встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51 Закону № 1788-ХІІ).